Чаус Т. Г. Біоелектрична активність гіпоталамусу щурів за умов стресу і модулювання синаптичної передачі психофармакологічними препарата-ми

Вивчені закономірності динаміки біоелектричної активності ерго- та трофотропної зон гіпоталамусу щурів. Показано, що у тварин досліджених груп домінуючим ритмом у зазначених зонах гіпоталамусу була дельта-подібна активність. Встановлено, що за фізіо-логічних умов абсолютні показники потужності всіх досліджуваних ритмів були більши-ми у трофотропній зоні гіпоталамусу, хоча відносні значення потужності в обох зонах гі-поталамусу були майже однаковими. Виявлено, що за умов зооконфліктної ситуації абсо-лютні та відносні показники основних ритмів гіпоталамограми були майже завжди ниж-чими за дані тварин контрольної групи. У тварин, до яких на фоні стресу застосовували амітриптилін, відносні значення потужності ритмів гіпоталамограми були меншими за показники тварин, які жили за умов стресу. За умов застосування резерпіну лише абсо-лютні показники потужності гіпоталамограми були більшими за значення щурів, які під-лягали дії стресу. До того ж ці значення були більшими у трофотропній зоні гіпоталаму-су. На фоні застосування гідазепаму лише у трофотропній зоні спостерігалось зменшення відносних показників потужності основних ритмів гіпоталамограми по відношенню до тварин, які жили за умов стресу. Хоча ці значення у ерготропній зоні гіпоталамусу були більшими по відношенню до трофотропної зони. Ключові слова: трофотропна зона гіпоталамусу, ерготропна зона гіпоталамусу, зоо-конфліктний стрес, біоелектрична активність головного мозку, амітриптилін, резерпін, гідазепам.