Большой Д. В. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТОКСИКОКІНЕТИКИ, ТОКСИКОДИНАМІКИ І БІОТРАНСФОРМАЦІЇ МАЛИХ ДОЗ РТУТІ

Проведено моніторингові дослідження об'єктів довкілля, гідробіонтів, харчових продуктів, токсикологічні експерименти in vivo та in vitro, клінічні аналізи, які показали, що пов'язана з ртуттю хімічна небезпека обумовлена різноманіттям форм, переважно малими дозами і концентраціями. Виявлено деякі нові факти щодо фазового розподілу ртуті у органах і тканинах, зв'язування і транспортної функції альбуміну крові та металотіонеінів. Показано, що токсикодинаміка ртуті в організмі тварин носить дозозалежний характер. Відмінності між органічними і неорганічними формами ртуті більш значущі ніж серед різних неорганічних форм (хлорид, нітрат, фосфат, ацетат) між собою, що проявляється не тільки у ступені вираженості, але й в направленості змін біохімічних маркерів. Матеріали проведених досліджень дозволяють віднести до категорії малих доз і концентрацій ртуті такі, що знаходяться на рівні та нижче порогів хронічної дії і визначені за допомогою системи хімічних та біологічних маркерів (рівень вільних SH-груп, металотіонеіну, ПОЛ, активності ферментів глутатіонової антиоксидантної системи, супероксиддісмутази тощо). Вони віддзеркалюють комплекс функціональних змін в організмі, що може інтегрально визначатися як "мікромеркуриалізм" і можуть використовуватися як інформативні біомаркери ртутної інтоксикації. На основі результатів проведених досліджень вдосконалені існуючі, а також обгрунтувані та розроблені нові методи визначення малих доз і концентрацій ртуті, її гігієнічно значущих форм, а також металотіонеінів, що підтверджено патентами України і включено у Методичні вказівки МВ 10.1-115-2005 "Визначення вмісту ртуті в об'єктах виробничого середовища, у довкіллі та біологічних матеріалах", затверджені Міністерством охорони здоров'я України.