Павлова Т. С. Співвідношення моралі і права у філософії І.Канта (історико-філософський аналіз)

Об'єктом дисертаційної роботи виступає співвідношення моралі і права у практичній філософії І. Канта. Метою дисертаційного дослідження є розкриття конститутивних аспектів співвідношення моралі і права у практичній філософії І. Канта засобами історико-філософського дослідження. Використана у дисертаційній роботі методологія сходить до принципів історизму, компаративності, співпадіння історичного і логічного і заснована на фактологічному, концептуальному та критичному матеріалі. Дисертація присвячена дослідженню співвідношення моралі і права у філософії І. Канта (історико-філософський аналіз). У ході історико-філософського розгляду співвідношення моралі і права у філософії І. Канта встановлено, що відносно характеристик чинників відмінності і тотожності кантівського тлумачення понять "мораль" і "право" слід вказати, що першим утворюється антиномізм безумовного статусу моралі та легітимізованого статусу права у практичній філософії І. Канта. Чинники відмінності обумовлені різницею між ноуменальним та феноменальним визначеннями буття людини (ширше: культури). Чинники тотожності, завдяки яким утворюється можливість розуміння моралі і права як певної цілісності, виводяться з апріорної рефлексії свободи як онтологічно мислимої сутності.