Ковалик М. О. Типологія жіночих характерів у прозі та драматургії В. Винниченка 1902-1923 рр.

У роботі з'ясовано місце В. Винниченка серед письменників, які розробляли концепцію "нового героя", зокрема жінки, як в українській, так і зарубіжній літературах. Окреслено дві тенденції модернізації жіночого образотворення: зміна художньо-зображальних засобів та ідейно-смислових акцентів. Проаналізовано Щоденник та епістолярій В. Винниченка на предмет виявлення специфіки авторського ставлення до жінки. З'ясовано специфіку та форми модернізації В. Винниченком традиційного для української літератури образу жінки. Вперше здійснено системний аналіз характерів жінок у прозі та драматургії В. Винниченка 1902-1923 рр. із урахуванням здобутків екзистенційної філософії, психоаналізу та соціологічних концепцій початку ХХ ст., доповнено та розширено наявну типологію жіночих образів, докладно проаналізовані типи революціонерок через призму діалектики соціального та природного, представлено нову інтерпретацію образів т.зв. "пушистих самочок", зокрема розглянуті рольові варіанти (самка-хижачка та мати), окреслено дві моделі поведінки жінок, які вдаються до сублімації материнського інстинкту, осмислено процес створення автором художньої моделі жінки-ідеалу.