Об'єкт дослідження: структурний та функціональний стан СО ЕГДЗ хворих на ГЕРХ, поєднану з ХОЗЛ. Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хво-рих на ГЕРХ в поєднанні з ХОЗЛ на підставі встановлених закономірностей формування морфо-функціональних змін органів езофагогастродуоденальної зони. Методи дослідження: загальноклінічні, інструментальні, фу-нкціональні, цитологічні, гістологічні, в тому числі, морфомет-річні, біохімічні, метод полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР), статистичні. Теоретичні і практичні результати: проведені дослідження дозволили доповнити існуючі уявлення про закономірності формування змін у СО Ст, визначити їх механізми у хворих на ГЕРХ поєднану з ХОЗЛ та розробити рекомендації щодо найбільш оптимального їх лікування. Практична цінність робо-ти полягає в запропонованому методі оцінки ступеня вираженос-ті запальних змін в біологічних об’єктах, що дозволяє удоскона-лити діагностику запальних процесів у СО ЕГДЗ на підґрунті ви-значення співвідношень між сполуками, які представляють про-оксидантну та антиоксидантну ланки окислювального гомеоста-зу. Це дає можливість визначення доцільності використання ан-тиоксидантних засобів для лікування хворих з поєднаною пато-логією. Здобувачем розроблена методика визначення характе-ру оксидативного стресу, яка викладена у інформаційному листі МОЗ України „Методика визначення характеру оксида-тивного стресу і його клінічна оцінка при захворюваннях ор-ганів травлення”, здійснено її впровадження. Новизна: результати роботи розширюють та поглиблю-ють знання про патогенез ГЕРХ при поєднанні її з ХОЗЛ. Встановлено, що перебіг ГЕРХ та ХОЗЛ при їх поєднанні су-проводжується взаємообтяжливим впливом, який підтвер-джено кореляційною залежністю між частотою виявлення езофагіту та запалення і мікрогеморагій у СО бронхів, трахе-обронхіальної дискінезії (ТБД), що свідчить на користь пато-генетичної єдності ГЕРХ та ХОЗЛ. У хворих на ГЕРХ в поєд-нанні з ХОЗЛ вперше встановлено морфогенетичні закономі-рності змін СО Ст, які розвиваються поступово, спостеріга-ються ще в незміненій СО та проявляються стоншенням епі-теліального покриву за рахунок зменшення поверхневого ша-ру дегенеруючих епітеліоцитів. Враховуючи, що саме клітини цього шару забезпечують стійкість епітелію до агресивних впливів, цей факт є прогностично несприятливим в подаль-шому розвитку змін СО Ст. Доведено, що основою прогресу-вання рефлюкс-езофагіту у хворих з коморбідним перебігом ГЕРХ та ХОЗЛ є недостатність забезпечення трофіки СО Ст та адекватної проліферативної активності її епітелію. Це під-тверджується зменшенням кількості сполучнотканинних со-сочків (СТС), які виконують трофічну функцію, та більш роз-рядженим їх розташуванням, стоншенням камбіальної зони епітелію при гіпертрофії шару дегенеруючих епітеліоцитів, які відторгуються. Встановлено, що морфологічні зміни у СО ЕГДЗ підтримуються дією агресивних факторів СО шлунка на тлі пригнічення її резистентності, яке посилюється порушен-нями процесів колагеноутворення, що визначаються перева-жанням деградації колагену над синтезом. Уперше ухворих на ГЕРХ, поєднану з ХОЗЛ сформульовані типи індивідуаль-ної відповіді антиоксидантної ланки окислювального гомео-стазу на надлишкове утворення продуктів ПОЛ та встановле-но їх роль в розвитку структурних порушень СО ЕГДЗ (Де-клараційний патент України №.20538 UA, МПК (2006) G01N 33/48 від 15.01.2007р.). Доведено, що гіпореактивний тип ре-агування антиоксидантної системи (АОС) при недостатності прооксидантної ланки окислювального гомеостазу супрово-джується найтяжчим пошкодженням СО ЕГДЗ аж до її ерозу-вання на всьому протязі верхнього відділу травного каналу, недостатньою спроможністю СО ЕГДЗ до репарації та суттє-вим зниженням резистентності СО шлунка. Це вказує на те, що при гіпореактивному типі реагування АОС знижується можливість мобілізації потенціальних резервів функціоную-чих структур, що приводить до порушення процесу їх віднов-лення та забезпечення формування нових структурно-функціональних станів. Диференційний підхід до лікування хворих з урахуванням встановлених закономірностей форму-ванняморфо-функціональних змін органів ЕГДЗ дозволив зменшити в 6 разів частоту виявлення гіпореактивного типу відповіді АОС та відновити співвідношення між активністю про- та антиоксидантною ланками окислювального гомеостазу у 42,1% хворих, усунути шлунково-стравохідний рефлюкс (ШСР) у 80,7%, відновити або покращити морфологічний та функціона-льний стан органів ЕГДЗ та клінічний стан хворих. Ступінь упровадження: запропоновані методи діагностики впроваджені у роботу відділення захворювань шлунка і два-надцятипалої кишки Інституту гастроентерології АМН Укра-їни, терапевтичного відділення міської лікарні № 9 м. Дніп-родзержинська, гастроентерологічного відділення лікарні № 6 м. Дніпропетровська, терапевтичного відділення міської ліка-рні № 7 м. Дніпропетровська, відділення анестезіології та ре-анімації міської клінічної лікарні № 16 м. Дніпропетровська, терапевтичного відділення міської клінічної лікарні № 11 м. Дніпропетровська що підтверджено відповідними актами впро-вадження. Результати дисертації застосовуютьсяу навчальному процесі кафедри факультетської терапії Одеського державно-го медичного університету МОЗ України, м. Одеса. Сфера використання: медицина, гастроентерологічні відді-лення.
