Ченчик Д. В. Ідея об’єднаної Європи та пошук шляхів її реалізації у 1945-1952 рр.

Об'єкт дослідження – європейська ідея як інтелектуальна передумова повоєнних інтеграційних процесів. Мета дослідження – з’ясування причинно-наслідкових зв'язків між розвитком європейської ідеї до і після закінчення Другої світової війни, визначення її впливу на суспільно-політичні кола західноєвропейських країн і уточнення обставин створення перших багатосторонніх організацій у Європі. Методи дослідження – історико-генетичний, історико-типологічний, порівняльно-історичний та історико-системний. Практичне значення роботи: наукові результати роботи можуть використовуватися під час читання загальних і спеціальних курсів лекцій з історії Західної Європи й Північної Америки, для написання підручників і монографій з історії європейської ідеї; вони також допоможуть у підготовці нових досліджень і науково-популярних робіт, присвячених європейським організаціям, що виникли після закінчення Другої світової війни. Дисертація присвячена комплексному вивченню розвитку європейської ідеї у 1945 – 1952 рр. Її головними носіями у цей час стали різні громадські організації ліберально-демократичного напрямку, що прагнули об’єднання Європи. Вони поділялись на федералістів, які виступали за делегування частини національних повноважень на наднаціональний рівень, й уніоністів, які обстоювали міждержавне співробітництво. Початок «холодної війни» призвів до зростання об'єднавчих настроїв на заході континенту. Це підтвердив Гаазький конгрес 1948 р., що заклав ідейні засади інтеграційних процесів. Заснування Ради Європи – першої міжнародної парламентської асамблеї – було одним з його головних підсумків. Однак відсутність у РЄ значних повноважень спричинила пошук інших варіантів євробудівництва. «Декларація Шумана» (1950) і, як її наслідок, створення Європейського співтовариства вугілля та сталі поклали початок інтеграційним процесам, визначивши їхній напрямок на наступні десятиліття.