Чернікова І. В. Охорона, вивчення і використання пам’яток історії та культури на Харківщині (1920 – червень 1941 рр.)

Об'єкт дослідження – становлення, розвиток та занепад процесу охорони історико-культурної спадщини України у 1920 – червні 1941 рр. Мета дослідження – здійснення всебічного аналізу діяльності державних, музейних, громадських пам’яткоохоронних установ та визначних осіб Харківщини у царині охорони, вивчення і використання пам’яток історії та культури; узагальнення основних тенденцій та особливостей, які були притаманні становленню, еволюції та занепаду регіонального пам’яткоохоронного руху в контексті загальноісторичного процесу. Методи дослідження – аналіз, синтез фактів та джерел, структурно-системний, порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, анкетно-біографічний. Практичне значення роботи: матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії України, підручників і навчальних посібників з пам’яткознавства, історичного краєзнавства, історії музейної справи тощо. Дисертація присвячена проблемам охорони, вивчення і використання пам’яток історіїта культури на Харківщині у 1920-ті – червні 1941 рр. У роботі розкриваються позитивні та негативні аспекти цих процесів у контексті зміни суспільно-політичної ситуації в державі. На матеріалі широкого кола опублікованих і архівних документів, періодичних видань і преси вперше розглядаються етапи становлення, розвитку та занепаду державних і громадських пам’яткоохоронних установ, музеїв регіону. Аналізується роль окремих осіб у збереженні історико-культурної спадщини. Визначено причини занепаду пам’яткоохоронного руху та ліквідації установ відповідної спрямованості у першій половині 1930-х рр. Простежено трагічні долі репресованих пам’яткоохоронців Харківщини.