. Об'єкт - стійкість біотипів кукурудзи на різних етапах онтогенезу до кореневих і стеблових гнилей. Мета - виявлення імунологічних властивостей біотипів кукурудзи на різних етапах онтогенезу до кореневих та стеблових гнилей, удосконалення методів оцінки генетичної стійкості. Методи - фітопатологічні; мікологічні аналізи; математично-статистичні. Новизна - 1) в північній підзоні Степу України встановлена розповсюдженість, шкідливість та етіологія кореневих і стеблових гнилей кукурудзи; 2) описано комплекс фітопатогенних грибів, виділених з уражених рослин (Fusarium moniliforme Sheld., F. sporotrichiella Bilai, F. oxysporum Schl., Sclerotium bataticola Taub.); 3) встановлена відсутність зв'язку стійкості біотипів кукурудзи на різних етапах онтогенезу до ураження збудниками кореневих і стеблових гнилей в посушливих умовах; 4) виділено джерело стійкості до кореневих і стеблових гнилей кукурудзи - лінію Дк 427 зМ, що володіє цією ознакою на всіх етапах розвитку рослин у двох підзонах Степу; 5) виділено стійкі генотипи до хвороби і вилягання: лінії Ік 200-3, П 502, П 346, Гк 26, Дк427зМ; 6) оцінку стійкості кукурудзи до кореневих і стеблових гнилей для посушливих умов і селекцію за цією ознакою потрібно вести окремо - як для проростків, так і дорослих рослин; 7) за показниками фенотипової стабільності реакції генотипу розроблена шкала оцінки стійкості сортозразків кукурудзи проти кореневих і стеблових гнилей, виділено групи: високостійкі ? 0,0<bi<0,9; середньостійкі - 0,91<bi<1,3; сприйнятливі - 1,31<bi<1,9; 8) оцінку стійкості різних біотипів в межах певних екологічних умов проводити за допомогою коефіцієнта реалізації потенціалу стійкості (КРПС) до граничної межі bi?0,9. Результати досліджень. Встановлено, що ураженість кореневими і стебловими гнилями проростків у зоні Північного Степу складає 9,7?54,1 %, Південного - 27,6 %, дорослих рослин - відповідно 19,5?20,0 % та 8,9 %. В результаті проведеної імунологічної оцінки ліній виділено 5 сортозразків з комплексною стійкістю проти грибних хвороб і вилягання. Заекстремальних гідротермічних умов виділено лінію Дк 427 зМ, стійку проти кореневих і стеблових гнилей на різних етапах онтогенезу у двох підзонах Степу (північній і південній) та інших шкідливих хвороб (пліснявіння насіння, фузаріозну качанів, пухирчастої сажки). Вона може бути включена в гібридизацію як джерело стійкості при створенні нових гібридів і ліній. Втрати врожаю кукурудзи залежно від розвитку кореневих і стеблових гнилей можуть сягати у ліній до 54,7, гібридів - до 51,9 %, нерідко спостерігається безпліддя. Ураження проростків збудниками гнилей призводить до їх ослаблення і навіть загибелі (до 5 %). Прикінцевий етап онтогенезу супроводжується виляганням хворих рослин (до 19,5 %). Результати досліджень можуть бути використані в селекційній практиці при створенні нових гібридів і ліній та в сільськогосподарському виробництві при плануванні імунологічного методу захисту кукурудзи від хвороб. Галузь - сільське господарство
