Тимощук О. А. Суха фузаріозна гниль картоплі та заходи щодо її обмеження в умовах Полісся України

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0408U000189

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.11 - Фітопатологія

21-12-2007

Спеціалізована вчена рада

Д 26.004.02

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Дисертація присвячена вивченню розповсюдження, шкодочинності, біологічних властивостей збудників сухої фузаріозної гнилі, що викликається грибами роду Fusarium. Встановлено вплив біотичних та абіотичних факторів на ріст і розвиток збудників сухої гнилі, а також характер їх взаємовідносин з деякими патогенами грибного і бактеріального походження. Доведено, що в патогенезі фузаріозної гнилі приймають участь декілька видів грибів роду Fusarium, які на основі анатомо-морфологічних властивостей були ідентифіковані як F. avenaceum, F. culmorum, F. gibbosum, F. macroceras, F. sambucinum, F. oxysporum та F. solani. Експериментально виявлено, що у взаємовідносинах видів роду Fusarium з Phytophthora infestans та Alternaria solani не спостерігається пригнічення росту і розвитку фузаріїв фітопатогенними грибами-збудниками фітофторозу і альтернаріозу. Проте, при встановленні характеру взаємовідносин фузаріїв зі збудниками мокрої бактеріальної гнилі доведено, що вид Erwinia carotovora subsp. carotovora пригнічує розвиток грибів роду Fusarium, утворюючи зону інгібіції, а бактерії Bacillus polymyxa і Pseudomonas fluorescens не спричиняють негативного впливу при їх сумісному культивуванні з F. culmorum, F. solani та F. oxysporum. При вивченні впливу біотичний і абіотичних факторів на ріст і розвиток збудників фузаріозної гнилі встановлено оптимальні межі температури (20-25 оС) та виявлено фунгіцид (Ридоміл Голд МЦ 68 WP, з.п.), який повністю пригнічував розвиток видів F. culmorum, F. oxysporum і F. solani в умовах in vitro. При випробуванні сортів вітчизняної та зарубіжної селекції на стійкість до сухої фузаріозної гнилі бульб виділені відносно стійкі сорти, зокрема: Адретта, Альвара, Бородянська рожева, Віринея, Дара, Дніпрянка, Загадка, Кобза, Косень 95, Луговська, Світанок київський, Серпанок, Слов'янка і Явір, які доцільно використовувати в наукових установах при проведенні цілеспрямованої селекції на цю ознаку

Файли

Схожі дисертації