Волкова Н. Є. Генетичний аналіз компонентів статевої поведінки Drosophila melanogaster Meig.

Об'єкт дослідження: ознаки статевої поведінки D. melanogaster. Мета: визначити внесок генетичних факторів та факторів середовища у формування кількісних ознак статевої поведінки D. melanogaster та оцінити зв’язок цих ознак із загальною пристосованістю виду. Методи дослідження: методи генетичного аналізу (гібридологічний, заміщення окремих пар хромосом, насичуючих схрещувань в умовах спрямованого добору на маркерну мутацію), кількісного оцінювання ознак статевої поведінки, визначення плодючості та життєздатності ліній, обліку домінантних летальних мутацій на ранніх стадіях ембріогенезу; статистичний аналіз. Теоретичні та практичні результати, новизна: проведено генетичний аналіз одночасно кількох ознак поведінки, проаналізовано їх зв’язок між собою та з ознаками загальної пристосованості. Обґрунтовано необхідність врахування рівня показників статевої поведінки при проведенні добору за іншими адаптивними ознаками. Часові характеристики парування аналізували з урахуванням умов конкуренції. Доведена необхідність урахування фактору конкуренції при оцінці статевої поведінки. Отримані нові докази про високе адаптивне значення статевої активності самців дрозофіли та про можливість її використання як критерію загальної пристосованості. Отримано нові дані про вплив генів, які відповідають за морфологічні ознаки, на статеву поведінку дрозофіли. Розширене уявлення про можливі плейотропні ефекти даних генів. Отримано докази впливу штучних перебудов генотипу на адаптивно вагомі ознаки поведінки, що слід враховувати при створенні нових для селекції форм тварин, здійсненні направленого переносу та комбінування генів. Синтезовані нові лінії D. melanogaster, які можуть бути використані як модельний об’єкт для вивчення взаємодії генів та відстеження віддалених наслідків генетичних маніпуляцій. Результати та ряд висновків слід враховувати при розробці стратегій та комплексів заходів з керування та раціонального використання популяцій комах, при створенні популяцій з бажаними біологічними властивостями, з максимальною продуктивністю та життєздатністю. Вони можуть бути використані при розробці теорії прогнозування динаміки чисельності популяцій комах. Галузь застосування: фундаментальна та прикладна генетика, селекція.