Об’ект дослідження: Патологічна анатомія мозку під впли-вом хронічної епізодичної гіпоксії. Мета дослідження: Встановлення патоморфологічних змін в корі головного мозку, гіпокампі, ядрі під'язикового нерва і амбігуального ядра під впливом хронічної епізодичної гіпо-ксії (ХЕГ) в ранньому онтогенезі в експерименті. Методи дослідження: Макроскопічний, стереологічний, гі-стологічний, гістохімічний, імуногістохімічний, статистич-ний. Практичне значення отриманих результатів: Проведене комплексне дослідження морфології кори головного мозку, гіпокампу, ядра під'язикового нерва і амбігуального ядра до-зволило з'ясувати особливості впливу частої в постнатально-му онтогенезі хронічної епізодичної гіпоксії на розвиток цих структур. Виявлені зміни і закономірності відкривають нові аспекти патогенезу хронічної епізодичної гіпоксії і дозволя-ють проведення екстраполяції і пояснення когнітивних і по-ведінкових порушень у дітей з обструктивним апное під час сну (ОАС). Наукова новизна отриманих результатів: Вперше наекс-периментальному матеріалі тканини мозку щурів лінії Sprague-Dawley в результаті комплексного дослідження ви-явлені закономірні зміни в постнатальному розвитку кори головного мозку, гіпокампу, ядра під'язикового нерва і амбі-гуального ядра, обумовлені впливом хронічної епізодичної гіпоксії. Результати роботи розширюють наявні представ-лення про роль і значення ХЕГ у патогенезі й морфогенезі ОАС у дітей. Вперше встановлено патогенез змін, що ведуть когнитивних та поведінкових порушень під впливом ХЕГ. Зазначено, що при ураженні структур ХЕГ спостерігається низка патологічних змін, таких як зменшення кількості ней-ронів і гліоцитів, астрогліоз в пірамідальному шарі СА1 поля гіппокампу, зниження об’ъему ядер нейронів в ядрі під’язичного нерву, наявність гендер-залежного дисбалансу кількості гліоцитів та збільшення кількості нейронів в корі головного мозку. Встановлені характер, спрямованість і причинно-наслідкові зв'язки спостережуваних морфологіч-них змін і поведінкових і когнітивних порушень, а також змінв контролі верхніх дихальних шляхів, характерних для даної експериментальної моделі. Проведена оцінка можли-вості морфологічного відновлення досліджуваних структур після завершення експериментальної дії, а також екстрапо-ляція експериментальних даних на наслідки ОАС у дітей. Ступінь впроваждення: Матеріали роботи були впро-ваджені у навчальний процес кафедр патологічної ана-томії; гістології, цитології та ембріології; патологічної фізіології Харківського державного медичного універ-ситету, кафедри патологічної анатомії Харківського державного університету ім. Каразіна, кафедри патологічної анатомії Харківської медичної академії після-дипломної освіти. Сфера (галузь) використання: медицина, патологічна ана-томія
