Прощенко О. М. ГІСТЕРЕКТОМІЯ В ПЕРІОД МЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕРЕХОДУ. ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНА РЕАБІЛІТАЦІЙНА ПРОГРАМА

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0523U100264

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.01 - Акушерство та гінекологія

16-01-2024

Спеціалізована вчена рада

Д 26. 003. 03

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Анотація

Розширено уявлення щодо патогенезу віддалених післяопераційних ускладнень у пацієнток після гістеректомії, доповнено наукові дані щодо ролі опортуністичної сальпінгектомії у зниженні функціональних резервів яєчникової тканини. Гістеректомія з опортуністичною сальпінгектомією у віці менопаузального переходу призводить до порушення стероїдогенезу у ішемізованих яєчниках, це підтверджено шляхом УЗД, що показало зменшення об’єму яєчників поряд із підвищенням індексу резистентності і систоло-діастолічного співвідношення, а також тенденцією до зростання рівня ФСГ у 1,7 рази (р<0,05). У 25,6% жінок діагностовано синдром виснаження яєчників та передумови для формування постгістеректомічного синдрому із проявами нейровегетативних (54,4%) і психоемоційних порушень (48,3%) упродовж року після операції. Це дозволило обґрунтувати принципи ранньої діагностики гормонального, психоемоційного та вазомоторного дистресу та дисфункції тазового дна, розробити критерії ризику щодо їх розвитку. Вік старше 45 (СШ=1,721; р=0,040), гістеректомія (СШ=2,135; р=0,030), рівень ФСГ ≥ 20 Од/л (СШ=1,400; р=0,000) ізольовано і в сукупності асоціюються з ризиком виникнення менопаузальних порушень (класифікаційна цінність моделі 80%). Вперше у динаміці, протягом трьох років спостереження виявлено безпосередні та віддалені результати гістеректомії у жінок в періоді менопаузального переходу при використанні різних оперативних доступів. Виявлено відмінності у частці віддалених післяопераційних ускладнень: хронічний тазовий біль при вагінальному доступі спостерігався у 2,6 рази рідше (СШ=5,56; р=0,001, χ2= 24,07), як і метаболічні (СШ=1,83; р=0,123, χ2= 2,37), вегетосудинні й психоемоційні (СШ=2,05; р=0,038, χ2= 4,29), генітоуринарні порушення (СШ=2,86; р=0,048, χ2= 7,25). Визначено основні предиктори розвитку метаболічного синдрому. Високий ІМТ (СШ=7,500; р<0,000), обсяг талії понад 80 см (СШ=5,700; р<0,000), наявність ознак клімактеричного синдрому (СШ=7,500; р=0,000), гістеректомія (СШ=4,627; р=0,040) і вік старше 45 років (СШ=5,900; р=0,000) ізольовано і у сукупності асоціювалися з ризиком виникнення метаболічних порушень (класифікаційна цінність моделі 85%), що через рік проявлялося стійкою артеріальною гіпертензією у 38,2%, зростанням ІМТ у 50,4%, гіперліпідемію у 67,6%. Вперше вивчено частоту поліморфізму гена проколагену I типу альфа (α) COLІA1 й диференціальну експресію генів структурних і регуляторних білків сполучної тканини: COLІA1, fibronectin, elastin, TGF-β1, LOX, що дозволило встановити їх роль у розвитку пролапсу тазових органів у жінок після гістеректомії та отримати статистично значимі дані, які підтверджують, що носійство визначених генотипів асоціюється з ризиком розвитку дисфункції тазового дна. На основі отриманих результатів проведено аналіз та дана оцінка предикторам розвитку пролапсу тазових органів, Предикторами десценції тазового дна є 2 і більше вагінальних пологів (СШ=2,569; р=0,028), стигми генетично детермінованої НДСТ (СШ=3,788; р=0,002), гістеректомія (СШ=2,543; р=0,040), вік понад 50 років (СШ=2,380 р=0,038), поліморфізм rs1800012 у гені COL1A1 у гетерозиготному варіанті (СШ=2,400; р=0,040) та у гомозиготному варіанті (СШ=3,275; р=0,030). Розроблено алгоритм вибору доступу при гістеректомії з приводу доброякісної патології матки, апробовано менеджмент периопераційного супроводу з урахуванням принципів прискореної реабілітації. Розроблено і апробовано індивідуалізований комплекс післяопераційних реабілітаційних заходів із раннім застосуванням монокомпонентної гормональної менопаузальної терапії разом із препаратами цитрату магнію й корекції метаболічного гомеостазу цукрознижувальним лікарським засобом класу бігуанідів; у випадку високого ризику серцево-судинних захворювань, переддіабету і нейро-циркуляторної дистонії за гіпертонічним типом – інгібітори натрійзалежного котранспортеру глюкози 2-го типу. Розроблена лікувально-реабілітаційна програма із застосуванням FTS в периопераційному менеджменті продемонструвала зменшення об`єму інтраопераційної крововтрати на 25,0% (р<0,05), інтраопераційного гемогідробалансу в 1,9 рази, термінів видалення сечового катетера у 2,0 рази, швидше у 1,9 рази відновлення перистальтики та у 2,9 рази фізичної активізації рухової активності (р˂0,05), що дозволило знизити терміни тимчасової непрацездатності. Комплексна післяопераційна реабілітаційна програма дозволила покращити параметри якості життя пацієнток (79,2±2,4 бали проти групи порівняння, де цей показник становив 66,3±2,9 бали) за рахунок усунення вазомоторних проявів (у 74,39% жінок, р=0,006, χ2=7,32) та психоемоційних розладів (у 73,17% осіб, р=0,001), зменшення частки генітоуринарних порушень, сприяла позитивним змінам метаболічного гомеостазу (86,58% пацієнток, р=0,006, χ2=7,49).

Публікації

1. Прощенко, О. М. і Говсєєв Д. О. (2023) «Гістеректомія в період менопаузального переходу як предиктор метаболічних порушень», Український журнал Перинатологія і Педіатрія, 3(95), с. 43–48. https://doi.org: 10.15574/PP.2023.95.43.

2. Прощенко, О.М., Говсєєв Д. О. і Венцківська І.Б. (2023) «Аналіз диференціальної експресії генів структурних і регуляторних білків сполучної тканини: COLІA1, Fibronectin, Elastin, TGF-β1, LOX як факторів, пов'язаних із розвитком піхвового пролапсу в українській популяції», Репродуктивна ендокринологія, 4(69), с 24-29 https://doi.org: 10.18370/2309-4117.2023.69.24-29.

3. Прощенко, О. і Говсєєв, Д. (2023) «Оцінювання поліморфізму rs1800012 гена COL1A1 й стигм недиференційованої дисплазії сполучної тканини як предикторів пролапсу тазових органів», Репродуктивне здоров’я жінки, 5(68), с. 63–68. https://doi.org: 10.30841/2708-8731.5.2023.286771.

4. Olha Proshchenkо, Dmytro Govsieiev, Serhiy Vasyliuk, Artem Mykytyuk, Oksana Ostrovska, Mariana Rymarchuk & Pavlo Prudnikov (2023). Perioperative managment for gynecological surgery in accelerated rehabilitation programme, Hellenic Journal of Obstetrics and Gynecology 22(3), pp. 118–130. https://doi.org: 10.33574/hjog.0533

5. Olha Proshchenkо, Iryna Ventskivska, Serhiy Vasyliuk & Artem Mykytyuk (2023). Accelerated rehabilitation after hysterectomy in reproductive age patients, Hellenic Journal of Obstetrics and Gynecology 22(2), pp. 63-75. https://doi.org: 10.33574/hjog.0526

6. Прощенко, О., і І. Венцківська (2023) «Вплив гістеректомії з приводу лейоміоми на психологічний статус жінки». Репродуктивне здоров’я жінки, 1 (64), с. 36-40, https://doi.org: 10.30841/2708-8731.1.2023.276247.

7. Прощенко, О. і Венцківська, І. (2022) «Ефективність лікувально-діагностичних алгоритмів у реабілітаційній програмі жінок після перенесеної гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки», Репродуктивна ендокринологія, 4 (66), с. 90–97. https://doi.org: 10.18370/2309-4117.2022.66.90-97.

8. Прощенко, О. і Венцківська, І. (2022) «Вплив гістеректомії на функцію збережених яєчників та корекція гормонального дисбалансу», Репродуктивне здоров’я жінки, 3 (58), с. 18–26. https://doi.org: 10.30841/2708-8731.3.2022.262367.

9. Proshchenko, O. & Ventskivska, I. (2020). Psychosomatic Criteria and Parameters of Quality of Life in Women Who Underwent Radical Surgery to Remove Uterine Myoma. Reproductive Health Eastern Europe, 10(3), pp. 240–247. https://www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0-85150508928&origin=resultslist

10. Прощенко, О. М. (2020) «Урогенітальні розлади у жінок репродуктивного віку, які перенесли радикальні операції з приводу міоми матки, – оптимізація діагностичного алгоритму», Репродуктивне здоров’я жінки, 5(5), с. 29–32. https://doi.org: 10.30841/2708-8731.5.2021.224492

11. Proshchenkо Olha and Govsieiev Dmytro. (2023) Hysterectomy with opportunistic salpingectomy during the menopausal transition as a predictor of climacteric disorders. Journal of Education, Health and Sport. Online. 29 August 2023. Vol. 47, no. 1, pp. 117-124.. https://doi.org: 10.12775/JEHS.2023.47.01.011

12. Прощенко, О. М. і Говсєєв Д. О. (2023) «Оцінка значимості факторів ризику пролапсу тазових органів після гістеректомії в період менопаузального переходу», Вісник проблем біології і медицини, 3(170), с. 257-264. https://doi.org: 10.29254/2077-4214-2023-3-170-257-264.

13. Прощенко, О.М. & Венцківська І. Б. (2022). Аспекти психологічної адаптації жінки після гістеректомії з опуртоністичною сальпінгектомією». Вісник морської медицини, 1(94), с.32–39. Available from: https://www.herald.org.ua/wp-content/uploads/2023/02/04-22.pdf

14. Proshchenkо Olha and Ventskivska Iryna. (2022) Effect of hysterectomy with opportunistic salpingectomy for uterine fibroids on the development of genitourinary syndrome and ways of its reduction. Journal of Education, Health and Sport. Online. 20 April 2022. Vol. 12, no. 4, pp. 152-165. https://doi.org: 10.12775/JEHS.2022.12.04.013.

15. Прощенко, О. М. і Венцківська, І. Б. (2022) «Effect of hysterectomy with opportunistic salpingectomy for uterine fibroids on the development of metabolic syndrome and ways of its reduction», Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (2), pp 135–141. https://doi.org: 10.11603/24116-4944.2021.2.12843.

16. Proshchenko, O. and Ventskivska, I. (2022) “Hysterectomy with opportunistic salpingectomy and its influence on structural-functional parameters of ovarian tissue”, ScienceRise: Medical Science, (2(47), pp. 17–22. https://doi.org: 10.15587/2519-4798.2022.256406.

17. Proshchenko, O., Ventskivska, I., Vitovsky, Y. and Markitanyuk, S. (2022) “Assessment of quality of life after hysterectomy with opportunistіс salpingeсtomy with uterine myoma by vaginal and abdominal access ”, ScienceRise: Medical Science, (1 (46), pp. 25–30. https://doi.org: 10.15587/2519-4798.2022.252941.

18. Proshchenko, O., Ventskivska, I., Kamuz, N. and Markitanyuk, S. (2021) “Predictors of genitourinary syndrome in women of elderly reproductive age after hysterectomy”, ScienceRise: Medical Science, (2(41), pp. 10–13. https://doi.org: 10.15587/2519-4798.2021.228295.

19. Proshchenko, O., Ventskivsky, B., & Ventskivska, I. (2021). Parameters of Quality of Life and Metabolic Disorders in Women Who Underwent on Hysterectomy with Uterine Myoma. Family Medicine, (5-6), 89–94. https://doi.org/10.30841/2307-5112.5-6.2020.225470

20. Венцківська, І. Б. Прощенко, О. М., Вітовський Я.М. & Маркітанюк С.В. (2020). Оцінка якості життя після гістеректомії з приводу міоми матки. Health of woman, 8 (154), 59–63. https://doi.org/10.15574/HW.2020.154.59

21. Proshchenko, O., Ventskivska, I. and Kamuz, N. (2021) “Long-term effects of hysterectomy due to uterine fibroids in women of reproductive age”, Technology transfer: innovative solutions in medicine, pp. 3-6. https://doi.org: 10.21303/2585-6634.2021.002155

22. Прощенко, О. М., Венцківська, І. Б. і Вітовський, Я. М. (2020) «Вплив гістеректомії вагінальним і абдомінальним доступом на розвиток нейровегетативних і вазомоторних симптомів», Українські медичні вісті, (3-4), с. 51–55.: https://umv.com.ua/index.php/journal/article/view/98

23. Прощенко, О. і Говсєєв Д. О (2023) «Гормональна терапія проліферативних процесів ендо-міометрію як предиктор метаболічних порушень у віддаленому післяопераційному періоді», Проблеми ендокринної патології, 80(4) с. 39–49. https://doi.org: 10.21856/j-PEP.2023.4.05/

24. Proshchenko, O. & Ventskivska, I. (2021). Quality of Life and Individual-Psychological Features as an Integral Criterion of Efficiency of Surgical Treatment in Patients with Uterine Fibroids, Reproductive Health Eastern Europe, 11(6), pp. 755–766. https://www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0-85130990100&origin=resultslist

25. Прощенко, О., Вітовський, Я. і Маркітанюк, С. (2023) «Генітоуринарний синдром після гістеректомії», Українські медичні вісті, (1), с. 61–63. https://doi.org: 10.32471/umv.2709-6432.84.163.

Файли

Схожі дисертації