Кротік О. І. Репродуктивне здоров’я жінок на тлі інфекцій, що передаються статевим шляхом

Дисертаційна робота присвячена відновленню репродуктивної функції у жінок з інфекціями, що передаються статевих шляхом, в анамнезі, шляхом оптимізації, розробки та впровадження науково обґрунтованого медикоорганізаційного алгоритму діагностики та лікування в прегравідарний період перед програмами допоміжних репродуктивних технологій та під час вагітності для зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень. На І етапі було проведено аналіз структури та динаміки захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), всього населення, період з 2014 по 2019рр. згідно даних статистичного відділу МОЗ України. На ІІ етапі проведено клініко-статистичний аналіз амбулаторних карт та історії хвороби 371 жінки, які перенесли запальні захворювання репродуктивної системи; проведено ретроспективний аналіз 150 історій вагітності та пологів: в основну групу (ОГ) увійшли 100 вагітних з наявністю ІПСШ в анамнезі та епізоди проявів під час даної вагітності та 50 вагітних контрольної групи (КГ) без даної патології. На ІІІ етапі лабораторно обстежені 91 вагітна жінка, які завагітніли вперше, їм проведена ПЛРдіагностика наступних інфекцій: Chlamydia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Ureaplasma parvum, Mycoplasma hominis та Gardnerella vaginalis; визначення частоти поєднань досліджуваних інфекцій у пацієнток та проведене морфологічне дослідження плацентарних порушень при ІПСШ від 80 жінок репродуктивного віку. На IV етапі дослідження обстежено 247 жінок із безпліддям, які мали в анамнезі ІПСШ і планували взяти участь у програмі 3 ДРТ: 115 жінкам проведено запропоновану нами прегравідарну підготовку, із них у 56 жінок програма ДРТ завершилися вагітністю, які увійшли до І групи й одержували запропоновані нами лікувально-профілактичні заходи; 132 жінкам проведено стандартну прегравідарну підготовку, з них у 51 жінки програма ДРТ завершилися вагітністю, які увійшли до ІІ групи й одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи. Контрольну групу (КГ) становили 30 жінок, які не мали в анамнезі ІПСШ та ознак цих захворювань, без значної соматичної патології, також завагітніли за допомогою ДРТ. На заключному етапі було проведено власне клініко-лабораторне обстеження у жінок І та ІІ груп і доведена клінічна ефективність розробленого та впровадженого алгоритму прегравідарної підготовки перед циклами ДРТ та ведення вагітності у жінок із ІПСШ в анамнезі. Для вирішення поставленої мети були визначені наступні завдання: дослідити та проаналізувати епідеміологію, етіологічну структуру та особливості клінічного перебігу інфекцій, що передаються статевим шляхом у жінок репродуктивного віку при запальних захворюваннях органів малого таза в регіонах України; провести клініко-статистичний аналіз анамнезу жінок репродуктивного віку, які перенесли запальні захворювання репродуктивної системи; вивчити особливості мікробіоценозу вагіни, флори цервікального каналу та порожнини матки у цих жінок; вивчити результати допоміжних репродуктивних технологій при безплідді у подружніх пар із ІПСШ в анамнезі; визначити особливості перебігу вагітності, пологів та стан новонароджених у них; з’ясувати особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у цих вагітних; вивчити особливості системного і місцевого імунітету та проаналізувати динаміку лабораторних показників функціонування імунної та гемокоагуляційної систем у вагітних з ІПСШ в анамнезі після прегравідарної підготовки перед циклами ДРТ; проаналізувати морфофункціональні та морфометричні зміни в плаценті при ускладненому перебігу вагітності на тлі ІПСШ в анамнезі; розробити, науково обґрунтувати і впровадити алгоритм прегравідарної підготовки, ведення вагітності та практичні 4 рекомендації, щодо зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок із ІПСШ в анамнезі і оцінити його ефективність. Аналіз статистичних даних МОЗ України за 2014-2019рр. показав, що у жінок репродуктивного віку при запальних захворюваннях органів малого таза в регіонах України інфекцією, що передається статевим шляхом хворіють 2,5-3,0 рази частіше місцеві жителі. Аналіз вікової структури хворих з ІПСШ свідчить про стабільно високу захворюваності серед чоловіків та жінок репродуктивного віку, яка досягає 35-40%. Середній рівень захворюваності ІПСШ у жінок репродуктивного віку припадає на 20-29 років, основні групи ризику щодо поширення ІПСШ є жінки у віці 18-25 років; жінки хворіють на тріхомоніаз та урогенітальній мікоплазмоз в 3-4 рази частіше, ніж чоловіки.