Іщак О. М. РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНОК ПІСЛЯ АПОПЛЕКСІЇ ЯЄЧНИКА

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0523U100145

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.01 - Акушерство та гінекологія

29-09-2023

Спеціалізована вчена рада

Д 26.613.02

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Анотація

Результати проведених досліджень свідчать, що апоплексія яєчника негативно впливає на стан оваріального резерву: зниження рівня анти¬мюллерова гормону та числа антральних фолікулів, що відбувається за рахунок крововиливу у строму, і локальної ішемії паренхіми яєчника з подальшим розвитком запалення та рубцювання. У порівняльному аспекті зниження оваріального резерву більше виражено (на 8%) у жінок із больовою формою апоплексії яєчника. Серед провідних чинників негативного впливу апоплексії яєчника на стан оваріального резерву є вік жінок (старше 35 років), повторні оперативні втручання з приводу апоплексії яєчника та використання ушивання яєчника під час зупинки кровотечі. Встановлено пряму корелятивну залежність між станом оваріального резерву та віком жінок (р=0,73); кількістю оперативних втручань (р=0,84) та обсягом ушивання яєчника (р=0,79). Для оцінки стану оваріального резерву у жінок після оперативного лікування апоплексії яєчника необхідно проводити динамічну оцінку вмісту анти¬мюллерова гормону та числа антральних фолікулів впродовж шести менструальних циклів після операції. Гіпофункція яєчників після їх апоплексії клінічно проявляється у 80,4% оліго-менореєю; у 10,5% – дисфункціональними матковими кровотечами та у 9,1% – вторинною аменореєю. Середні терміни виникнення гіпофункції яєчників складають 3,3±0,3 року після оперативного лікування апоплексії яєчника, а частота розвитку безпліддя – 69,9% відповідно. Дисгормональні зміни гіпофункції яєчника після їх апоплексії характеризуються збільшенням рівня фолікуло¬стимулюючого та лютеїні¬зуючого гормонів на фоні зменшення вмісту естрадіолу, загального тестостерону та антимюллерова гормону. У 21,2% жінок з гіпофункцією яєчників після їх апоплексії має місце аутоімунний ґенез, що підтверджується гіпогонадізмом (фолікуло¬стимулюючий гормон > 40 МО/л; естрадіол < 80 пмоль/л), зменшенням об’єму яєчників до 2 см3; наявністю аутоантитіл до антигенів яєчників у діагностичних титрах (від 11,4 до 17,5 Од/мл). У 10,4% жінок з гіпофункцією яєчників після їх апоплексії мають місце діагностичні критерії аутоімунного тиреоїдиту у поєднанні з маніфестним або стійким субклінічним гіпо¬тиреозом, збільшенням об’єму щитопо¬дібної залози і ехографічними ознаками (зниження ехогенності). При оцінці резуль¬татів біопсії гіпофункціонуючих яєчників після їх апоплексії встановлено збереження примордіальних фолікулів у 36,6%; наявності одного або декількох жовтих тіл – у 7,0% та фолікулярних кіст – у 5,6% випадках. При кореляційному аналізі стимуляції яєчників після їх апоплексії встанов¬лена «сильна» залежність між діаметром максимального фолікула і мак¬симальною концентрацією естрадіолу в крові (р=0,61), що підтверджує ендогенний ґенез високих рівнів естрадіолу та свідчить про нормальну функцію отриманих фолікулів. Встановлено «помірний» зв’язок між розміром фолікулів (р=0,040), а також повна відсутність будь-якого взаємозв’язку з концентрацією фолікулостимулюючого гормону після пригнічення гонадотропної функції гіпофіза, дозою екзогенних гонадо¬тропінів і тривалістю стимуляції яєчників. З метою ранньої діагностики гіпофункції яєчників після їх апоплексії необхідно динамічна оцінка клінічних (характер менструальної функції); ендокринологічних (функ¬ціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової, наднирковозалозної і тире¬оїдної систем); рівень аутоантитіл до антигенів яєчників; гемоста¬зіологічних (стан системного гемостазу) та ехографічних (об’єм яєчників та стан ендометрія). При необхідності стимуляції овуляції у жінок із гіпофукцією яєчників після їх апоплексії слід додатково (крім агоністів гонадотропін-релізінг гормону) використовувати високі дози етинілестра¬діолу (в залежності від рівня естрадіолу) у поєднанні із антиагре-гантами (ацетилсаліцилова кислота – 75 мг/добу та еноксапарин натрію – 20 мг/добу). Ефективність удосконаленого алгоритму лікування безпліддя у жінок з гіпофункцією яєчників після їх апоплексії складає 31,3%, при цьому у 50,0% пацієнток вагітність настає після першої спроби екстракорпорального запліднення з донацією ооцитів. Перебіг вагітності та пологів у жінок після апоплексії яєчників характеризується високою частотою загрози переривання (54,8%); загостренням хронічної інфекційної патології (51,6%), прееклампсії (38,7%), репродуктивних втрат (29,0%); аномаліями пологової діяльності (11,2%) та гіпотонічними кровотечами (14,5%). До комплексу прегравідарної підготовки у жінок після оперативного лікування апоплексії яєчника необхідно додатково включати ацетилсаліцилову кислоту – 75 мг/добу, еноксапарин натрію – 20 мг/добу та аргінін – 400 мг/добу протягом 2-3 циклів до настання вагітності. Використання удосконаленого нами алгоритму прегравідарної підготовки дозволяє знизити частоту репродуктивних втрат (з 29,0 до 8,6%); аномалій пологової діяльності (з 11,2 до 4,3%) та акушерських кровотеч (з 14,5 до 4,3%), а також попередити розвиток середньо-тяжких та тяжких форм прееклампсії

Публікації

Іщак ОМ. Наукове обґрунтування реабілітаційної терапії після апоплексії яєчника. Здоров’я жінки. 2017;10:119–22.

Іщак ОМ. Віддалені наслідки апоплексії яєчника. Збірник науко¬вих праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. 2017;28(3):92–7

Іщак ОМ. Клінічні аспекти різних форм апоплексії яєчника. Здоров’я жінки. 2018;1:92–5

Іщак ОМ, Семків МР. Репродуктивна функція жінок з апоплек¬сією яєчника. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2018;1(21):80–3. (Здобувачу належить ідея, збір матеріалу, обробка та узагальнення даних)

Іщак ОМ, Вдовиченко ЮП. Вплив апоплексії яєчника на репро¬дуктивне здоров’я жінок. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2018;2(22):48–51. (Здобувачу належить ідея, збір матеріалу, обробка та узагальнення даних)

Іщак ОМ, Семків МР, Хміль МС. Вплив хірургічного втручання на пацієнток з апоплексією яєчника в аспекті збереження оваріального резерву та поліпшення ефективності допоміжних репродуктивних техно¬логій. Вісник наукових досліджень. 2018;3(92):66–9. (Здобувачу належить ідея, збір матеріалу, узагальнення даних)

Іщак ОМ. Вплив різних варіантів оперативного лікування апоплексії яєчника на стан оваріального резерву. Здоров’я жінки. 2018;4:75–7

Іщак ОМ. Анемічна форма апоплексії яєчника: діагностика та тактика ведення. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. 2018;31(1):108–16

Іщак ОМ. Апоплексія яєчника як фактор ризику порушень репро¬дуктивної функції. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. 2018;31(2):87–92

Іщак ОМ. Тактика допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток з апоплексією яєчника на фоні гіперандрогенії різного ґенезу. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. 2018;31(3):126–31

Іщак ОМ. Особливості оваріального резерву у жінок із апоплек¬сією яєчника. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. 2019;35:90–6

Іщак ОМ. Вагітність та пологи у жінок із апоплексією в анамнезі. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. 2019;36:26–9

Іщак ОМ. Оптимізація допоміжних репродуктивних технологій після різних операцій на яєчниках. Збірник наукових праць співро¬бітників НМАПО імені П. Л. Шупика. 2020;37:119–26

Іщак ОМ. Вплив органозберігаючих операцій на яєчниках на менстру¬альную функцію жінок репродуктивного віку. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. 2020;38:51–7

Іщак ОМ. Плацентарна дисфункція у жінок після апоплексії яєчника та допоміжних репродуктивних технологій. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. 2020;39:86–90

Іщак ОМ. Перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду в пацієнток після перенесеної апоплексії яєчника. Репродуктивне здоров’я жінки. 2021;2:42–6

Іщак ОМ. Особливості гемостазу у пацієнток до та після перенесеної апоплексії яєчника. Репродуктивне здоров’я жінки. 2021;3:71–4

Іщак ОМ. Віддалені наслідки оперативного лікування апоплексії яєчника. Репродуктивне здоров’я жінки. 2021:4:93–8

Іщак ОМ. Стан оваріального резерву після оперативного ліку¬вання апоп¬лексії яєчника. Перинатологія та репродуктологія: від наукових досягнень до прак¬тики [Електронне науково-практичне видання]. 2021;1:27–32

Іщак ОМ. Вплив апоплексії яєчника на акушерські на пери¬натальні наслідки розродження. Перинатологія та репродуктологія: від наукових досягнень до практики [Електронне науково-практичне видання]. 2021;2:20–8

Іщак ОМ. Репродуктивні аспекти віддалених наслідків апоплек¬сії яєчника. Перинатологія та репродуктологія: від наукових досягнень до практики [Електронне науково-практичне видання]. 2021;3:85–94

Іщак ОМ. Порівняльні аспекти перинатальних наслідків після застосування допоміжних репродуктивних технологій. Перинатологія та репродуктологія: від наукових досягнень до практики [Електронне науково-практичне видання]. 2021;4:12–6

Salmanov AG, Ishchak OM, Rud VO, Golyanovskiy OV. Bacterial infection causes of pregnancy loss and premature birth in the women in Ukraine. Wiad Lek. 2021;74(6):1355–9. (Здобувачу належить ідея, збір матеріалу, обробка та узагаль¬нення даних)

Salmanov AG, Ishchak OM, Kuzomenska ML, Golianovsky OV. Surgical site infection after cesarean section in Ukraine:results a multicenter study. Wiad. Lek. 2021;74(4):934–9. (Здобувачу належить ідея, збір матеріалу, обробка та узагаль-нення даних)

Salmanov AG, Ishchak OM, Korniyenko SM, Voloshyn OA. Perinatal infections in Ukraine: results of a multicenter study. Wiad Lek. 2021;74(9, р. 1):2025–32. (Здобувачу належить ідея, збір матеріалу, обробка та узагальнення даних)

Salmanov AG, Ishchak OM, Rud VO, Kolesnik AV. Healthcare-associated tubo-ovairian infectious in Ukraine: Results of multicenter study (2020-2022). Wiad Lek. 2022;75(8 р.2):2003–9. (Здобувачу належить ідея, збір матеріалу, узагаль¬нення даних) Видання, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації

Іщак ОМ. Обґрунтування реабілітації жінок після апоплексії яєчника. В: Збір¬ник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика: тези матеріалів нау-ково-практичного семінару з міжнарод¬ною участю «Міжнародні та вітчизняні стандар¬ти надання гінекологічної допомоги», 21 листопада 2017 року, м. Київ. 2017;28(3):193.

Іщак ОМ. Тактика ведення жінок з різними формами апоплексії яєчників. В: Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика: тези матеріа¬лів науково-практичного семінару в форматі телемосту «Міжнародні та вітчизняні стандарти надання акушерсько-гінекологічної допомоги», 20 березня 2018 року, Київ – Тернопіль – Хмельницький. 2018;31(1):203

Іщак ОМ. Репродуктивні аспекти апоплексії яєчника. В: Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика: тези матеріалів науково-практичного семінару в форматі телемосту «Міжнародні та віт¬чизняні стандарти надання акушерсько-гінекологічної допомоги», 7 червня 2018 року, Київ – Дніпро – Запоріжжя – Кривий Ріг. 2018;31(2):173

Іщак ОМ. Тактика допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток після апоплексії яєчників. В: Збірник наукових праць співро¬бітників НМАПО імені П. Л. Шупика: тези матеріалів науково-практич¬ного семінару в форматі телемосту «Міжнародні та вітчизняні стандарти надання акушерсько-гінекологічної допомоги», 30 жовтня 2018 року, Київ – Дніпро – Запоріжжя – Кривий Ріг. 2018;31(3):150

Іщак ОМ. Вплив апоплексії яєчників на стан оваріального резерву. В: Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика: тези матеріалів науково-практичного семінару в форматі телемосту «Міжнародні та вітчизняні стандарти надання акушерсько-гінекологічної допомоги», 21 травня 2019 року, Київ – Черкаси – Кропивницький – Чернігів. 2019;35:164

Іщак ОМ. Особливості гестаційного періоду у жінок із апоплек¬сією яєчника в анамнезі. В: Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика: тези матеріалів науково-практичного семінару в форматі телемосту «Міжнародні та вітчизняні стандарти надання акушерсько-гінекологічної допомоги», 12 вересня 2019 року, Київ – Одеса – Миколаїв – Херсон. 2019;36:113

Іщак ОМ. Репродуктивні аспекти у жінок після різних операцій на яєчниках. В: Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика: тези мате-ріалів науково-практичного семінару в форматі телемосту «Клінічні рекомендації в практиці акушера-гінеколога», 20 лютого 2020 року, Київ – Дніпро – Кривий Ріг – Запоріжжя. 2020;37:138

Іщак ОМ. Менструальна функція жінок після органозберігаючих операцій на яєчниках. В: Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика: тези матеріалів науково-практичного семінару в форматі телемосту «Клінічні реко¬мендації в практиці акушера-гінеко¬лога», 12 березня 2020 року, Київ – Тернопіль – Хмельницький. 2020;38: 108

Іщак ОМ. Сучасні ризики розвитку плацентарної дисфункції у жінок після апоплексії яєчника та допоміжних репродуктивних техноло¬гій. В: Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика: тези матеріалів науково-прак¬тичної школи-семінару в форматі телемосту «Клінічні рекомендації в практиці акушера-гіне¬колога», 17 вересня 2020 року, Івано-Франківськ – Чернівці – Ужгород. 2020;39:105

Іщак ОМ. Особливості функціонального стану яєчників після оперативного лікування апоплексії яєчника. В: Перинатологія та репродуктологія: від наукових досягнень до практики [Електронне науково-практичне видання]: тези науково-практичної фахової школи-семінару з онлайн трансляцією «Клінічні рекомендації в практиці акушера-гінеко¬лога», 24 лютого 2021 року, Дніпро – Запоріжжя. 2021;1:85

Іщак ОМ. Гестаційні ускладнення у жінок після апоплексії яєчника. В: Пери-натологія та репродуктологія: від наукових досягнень до практики [Електронне науково-практичне видання]: тези науково-прак¬тичної фахової школи-семінару з онлайн-трансляцією «Клінічні рекомен¬дації в практиці акушера-гінеколога», 22 квітня 2021 року, Київ – Вінниця – Житомир. 2021;2:73.

Схожі дисертації