Адіб Х. Ф. Вплив граміцидину S на агрегацію тромбоцитів і стійкість мембран еритроцитів до гемолізу.

Об'єкт дослідження: комплекси граміцидину S з мембранами тромбоцитів і еритроцитів. Мета: встановлення закономірностей агрегації тромбоцитів та гемолізу еритроцитів під впливом граміцидину S за умов дії різних факторів, що змінюють хімічний склад та структурний стан мембран. Методи дослідження: оптичний метод реєстрацій агрегації тромбоцитів та гемолізу еритроцитів, спектрофотометрія, полум'яна фотометрія, полярізаційно-флуоресцентна мікроскопія, тонкошарова хроматографія, визначення продуктів ПОЛ, методи статистичного аналізу. Теоретичні та практичні результати, новизна: вперше встановлено, що взаємодія граміцидину S з інтактними тромбоцитами призводить до зміни форми, подібної до такої, що відбувається під впливом відомих індукторів агрегації; граміцидин S руйнує агрегати тромбоцитів, що утворюються під впливом індукторів агрегації, не руйнуючи при цьому клітинну мембрану. Зменшення впорядкованості ліпідів у мембрані тромбоцитів та еритроцитів при їх ?-опроміненні чи перекісному окисленні ліпідівведе до полегшення вбудовування граміцидину S до мембрани, але, водночас, призводить й до зменшення міцності зв'язування антибіотика до неї. Ступінь і швидкість дезагрегації тромбоцитів граміцидином S найбільші в області структурних фазових переходів ліпідів мембран. Вперше доведено, що біологічна активність граміцидину S залежить від вмісту холестерину та відношення холестерин/фосфоліпіди в мембранах. Галузь застосування: фізіологія людини.