Ткачик Т. Е. Комплексне використання різних класів генетичних маркерів у процесі створення нових популяцій курей

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0408U002985

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.15 - Генетика

11-06-2008

Спеціалізована вчена рада

К 64.051.21

Анотація

Об'єкт дослідження: генетичні процеси, що відбуваються в субпопуляціях бірківських м’ясо-яєчних курей при їх розведенні „в собі”. Мета: підвищення інформативності генетичного моніторингу популяцій курей у процесі їх створення шляхом комплексного використання різних класів генетичних маркерів. Методи дослідження: імуногенетичний, електрофоретичний, зоотехнічний, патолого-анатомічний, генетико-популяційний, фенотиповий, статистичні методи. Теоретичні та практичні результати, новизна: вперше розроблено систему моніторингу, яка ґрунтується на комплексному використанні різних класів генетичних маркерів та спрямована на збереження мінливості локальної популяції м’ясо-яєчних курей. Проведено генетичний моніторинг чотирьох поколінь курей із застосуванням п’яти класів спадкових маркерів, дано оцінку генетичної диференціації дослідних субпопуляцій, встановлено оптимальний рівень гетерозиготності птиці за овопротеїновими локусами (19,90 %). Визначено спадкові формули бірківських м’ясо-яєчних курей різних субпопуляцій за локусами, що контролюють забарвлення пуху та швидкість росту оперення. Консолідовано більшість дослідних груп за генами-маркерами статі та доведено високу ефективність застосування колор- і федерсексингу для поділу добових курчат за статтю. Вперше показано відсутність впливу алеля пізньої опереності на господарсько-корисні ознаки бірківських м’ясо-яєчних курей, а також в порівняльному аспекті визначено спектр та частоту прояву спадкових аномалій в субпопуляціях курей загального використання. Генетичні формули забарвлення оперення дослідних субпопуляцій м’ясо-яєчних курей дають можливість ефективно спланувати створення на їх базі аутосексних кросів для отримання маркованих за статтю гібридів. Створені субпопуляції можна використовувати як лінії-аналізатори для генетичного аналізу забарвлення оперення інших порід та популяцій курей, а запропоновані аутосексні гібриди – як модельні об’єкти для проведення наукових досліджень, зокрема з визначення диференціальної смертності самців і самок у процесі ембріогенезу. Отримані дані в інтегрованому вигляді зведено в генетичний паспорт, який комплементарно відображає генетичну структуру дослідних субпопуляцій сьомого покоління і є відправним пунктом для прискореного удосконалення продуктивних та адаптивних ознак птиці загального використання. Галузь застосування: фундаментальна та прикладна генетика, селекція.

Файли

Схожі дисертації