Кривцова І. С. Методологічна роль синергетики у порівняльно-правовому пізнанні

В дисертації розробляються концептуальні основи застосування положень синергетики у порівняльно-правовому пізнанні. Переглянуто знання про предметне поле порівняльного правознавства, що у світлі ідей синергетики може бути збагачено з урахуванням як конструктивної ролі випадковості, так і нового виду закономірності – закономірності еволюції та самоорганізації правових систем. Запропоновано синергетичну концепцію правової системи, яка містить у собі, зокрема, положення про те, що правова система є комплексом порядків, що самоорганізуються, що перебувають у погодженій взаємодії під впливом внутрішньосистемного детермінанта – правосвідомості, в можливостях якої забезпечити когерентність самоорганізаційних процесів і “алгоритм” саморуху правової системи в цілому. Саморозвиток правової системи припускає “оновлення” у вигляді зміни подвійного порядку, з одного боку, зміна станів, що дозволяє системі еволюціонувати в рамках “основного каналу еволюції”, обумовленого типом права, з іншого – зміна типової якостісистеми, викликана неможливістю правової системи розвиватися в межах колишнього типу права у зв’язку з нагромадженням контрастних відмінностей правової системи, що утворюють нову конфігурацію руху, яка обумовлює функціонування особливого стану правової системи – “перехідного типу”.