Пасічна Ю. Я. Адаптивні зміни активності гідролаз органів травлення курей за дії аліментарних чинників

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0408U003650

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.13 - Фізіологія людини і тварин

18-06-2008

Спеціалізована вчена рада

Д 35.826.01

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

Анотація

Об’єкт дослідження: гідролітичні процеси в тканинах органів травлення за дії аліментарних чинників та Т-2 токсину. Мета дослідження: з'ясувати адаптивний характер активності гідролітичних ферментів органів травлення курей при використанні в раціонах різних кормових інгредієнтів та за експерементального Т-2 токсикозу. Методи дослідження та апаратура: фізіологічні, біохімічні, клінічні, статистичні; фотоелектроколориметр, спектрофотометр СП-115 Теоретичні і практичні результати, новизна: вперше з’ясовано адаптивний характер активності гідролаз органів травлення курей за дії різних аліментарних чинників, зокрема і токсичного. Виявлено фазовість і стадійність адаптивних змін активності травних ферментів у різних тканинах тонких кишок, підшлунковій залозі та печінці курей за дії складників корму і Т-2 токсину. Вперше показано, що досліджувані гідролази тканини печінки більше реагують на дію токсичного чинника (Т-2 токсину), а ферменти вмісту і слизової оболонки тонких кишок — кормового. Встановлено органо-тканинні особливості активності гідролітичних ферментів у тканинах тонких кишок, підшлункової залози і печінки, за надходження в організм птиці Т-2 токсину. Ступінь впровадження: на основі вивчення гідролітичних процесів у травному тракті курей до дії аліментарних чинників запропоновано використання у складі комбікормів: стандартного — біомаси дріжджів Phaffia rhodozyma, ячмінно-бобового — ферментних препаратів “Ровабіо” і “Натуфос” та ячмінно-бобового-ріпакового — добавок сірковмісних сполук та йоду. Розроблено методичний підхід для оцінки впливу Т-2 токсину на травну систему птиці. Запропоновано: включати в склад ячмінно-бобового комбікорму 0,05 г/кг ферментних препаратів „Ровабіо”, „Натуфос”, вводити 2% біомаси дріжджів Phaffia rhodozyma, замість 2% кормових дріжджів, у складі ячмінно-бобово-ріпакового комбікорму заміняти половину дефіциту DL-метіоніну сульфатом натрію та збільшувати вміст йоду на 33%. Впроваджено: у ТОВ „Західагропродукт” с. Соколів Теребовлянського району Тернопільського області. Сфера (галузь) використання: птахівництво, ветеринарна медицина, фізіологія людини і тварин.

Файли

Схожі дисертації