Піскун О. Ю. Психоаналітична інтерпретація прози Т. Осьмачки.

У дисертації подано психоаналітичне тлумачення творчої особистості Т. Осьмачки на тлі епохи більшовицького загарбання України, проаналізовано психобіографічні проекції творчості письменника. Більшовизм, відкидаючи націотворчу традицію і насаджуючи модерний космополітичний світ, залишив унікальний психологічний матеріал для розуміння феномену національної творчості в умовах тотальних репресій. Для Т. Осьмачки українська соціальна катастрофа стала головною проекцією для творчості як виходу з катастрофічного пригнічення. Його твори виразили глибинне українське бажання подолати знецінення націотворчого процесу. Проза Т. Осьмачки тісно пов'язала суб'єктивну психіку і соціум, повною мірою виразила ситуацію, в якій соціальна несвобода викликає захисну агресію у формі правдивого слова. Наскрізними у його творчості стали танатичні і демонічні мотиви для відображення людської деструктивності. Травматичний більшовицький соціум негативно позначився на психології творчості українського письменника. Провідною установкою його прози стала психологія жертви, вербалізована бунтівною образністю.