Лаврісюк Ю. А. Дискурс неореалістичної прози Олекси Слісаренка (жанрово-стильові модифікації).

У дисертації вперше аналізується неореалістична природа прози О.Слісаренка, яка знайшла своє відображення у комплексі жанрово-стильових модифікацій. У науковій студії наведено теоретичне узагальнення проблеми термінологічного визначення неореалізму як літературного явища і з'ясовано своєрідність його виявлення в українській літературі. Головну увагу приділено дослідженню прози О.Слісаренка в контексті неореалістичної та експериментальної естетичних систем. Розкрито вплив модерністських літературних напрямків на формування новаторського стилю О.Слісаренка. Простежено творчу еволюцію прозаїка. Дослідження показало, що в прозових текстах письменника реалізується індивідуально-новаторська модифікація виражально-зображальних засобів неореалізму, яка на змістовому рівні полягала у зміщенні локусу авторської уваги з соціального на внутрішньо-індивідуальне, з логічного на ірраціональне, у намаганні за допомогою буденних ситуацій осягнути закономірності життя, щоб урешті-решт пересвідчитися в абсолютній нелогічності та непередбачуваності дійсності. Для втілення вказаних констант прозаїк використав розраховану на рецепцію масового читача форму цікавого гостросюжетного твору, сповненого таємниць, загадок і несподіванок (авантюрна новела, пригодницький роман тощо).