П’ятковський Т. І. ГМікробіоценоз опікової рани та його корекція А-бактерином.

Об'єкт дослідження: вплив А-бактерину на мікробіоценоз опікової рани. Мета: встановити особливості мікробіоценозу опікової рани і неураженої шкіри, адгезивні та антагоністичні властивості мікроорганізмів, їх чутливість до антибіотиків, обґрунтувати доцільність застосування А-бактерину в комбустіології. Методи дослідження та апаратура: мікробіологічні, біохімічні, статистичні методи. Теоретичні та практичні результати, новизна: Вперше в опікових хворих вивчено особливості мікробіоценозу неушкодженої шкіри, проведене порівняння з мікробіоценозом опікової рани. Вивчені особливості мікробіоценозу опікової рани в динаміці. Доведено ефективність профілактики та лікування пробіотиком А-бактерином осіб із гнійно-некротичними ускладненнями опіків. Мікробіологічно обґрунтовано ефективність місцевих аплікацій А-бактерину в рані, що проявляється структурною реорганізацією мікробіоценозу. Її результатом є суттєве зменшення щільності обсіменіння рани потенційно небезпечними в плані розвитку гнійно-некротичних ускладнень штамами S. аureus, Streptococcus spp., мікробами з родини Enterobacteriaceae. Показано місце мікробіологічного моніторингу в оцінці мікробіоценозу опікової рани, та виражене домінування в мікробіоценозі опечених кокової групи бактерій, серед яких провідні позиції займає S. аureus. Ступінь упровадження: впроваджено в навчальний процес у вищих учбових закладах та рекомендовано до використання в роботі опікових відділень. Сфера використання: медицина, мікробіологія.