Узунов В. В. Оцінка і діагностика соціальної напруги в державних цільових програмах

Процеси розробки та обгрунтування державних цільових програм щодо зниження соціальної напруги в країні та її регіонах. Мета роботи: узагальнення та розвиток теоретичних підходів і методичних рекомендацій щодо оцінки та діагностики соціальної напруги при розробці державних цільових програм. Методи дослідження: аналіз, логічне узагальнення, кластерний аналіз, когнітивне моделювання, кореляційно-регресійний аналіз, метод ентропії. Теоретичні та практичні результати. Дістали подальшого розвитку: методика оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах, яка базується на теорії життєвого циклу конфлікту; методичний підхід до вибору регіонів країни, які підлягають першочерговому залученню до державної цільової програми щодо зниження соціальної напруги в країні; методичний підхід до діагностики та вибору пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в країні та її регіонах, який синтезує фактори, що управляють та є основними, в когнітивній моделі. Удосконалено: міждисциплінарне поняття соціальної напруги в країні та її регіонах як особливого соціально-психологічного стану населення або окремих його соціальних груп; поняття “діагностика соціальної напруги” в країні та її регіонах, яке являє собою процес як розпізнавання сили та напрямків дії факторів на соціальну напругу, так і визначення можливих наслідків такого впливу; методичний підхід до побудови когнітивної моделі діагностики та визначення пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни. Наукові результати знайшли практичне застосування: в Харківській обласній державній адміністрації (довідка про впровадження № 64/4 від 15.10.2007 р.) та Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України (довідка про впровадження № 193/4 від 18.09.2007 р.).