Олещук П. М. Символічні форми легітимації політичних режимів.

У дисертації досліджено сутність та змістовні особливості символічних форм легітимації політичних режимів. Виокремлено основні підходи щодо вивчення сутності символу (семіотичний, психоаналітичний, онтологічний, культурологічний). Досліджено типи символічних форм політичної комунікації (наочно-образний символ, метафора, ритуал, міф). Доведено, що в основі легітимації влади у межах суспільно-політичного дискурсу - апелювання до вищої інстанції, що виступає в якості політичної цінності для даного типу політичної свідомості та безпосередньо сприймається у вигляді певних символічних форм легітимації політичних режимів. Показано, що для легітимації авторитаризму характерним є звернення до певної трансцендентної сутності, до "народності", або до сили як атрибуту влади. Тоталітаризм організує легітимаційний дискурс через звернення до над-ідеї, що втілюється у символічні постаті вождя та загальнообов'язкових владних ритуалах. Легітимаційний дискурс демократії будується через звернення до народу як первинної інстанції, що виражається у символічних формах масовості (мітинги, демонстрації, вибори) та реалізується через залучення символічної політики - інсценізації публічних дій у медіа-просторі. В якості чинників успішного використання символічних форм легітимації режимів для забезпечення успішної політичної трансформації названі: наявність символічної постаті - харизматичного лідера ("Народного провідник" або "Совість нації"); зв'язок з традицією та традиційними символами; єдиний комунікаційний простір; загальна ідентифікація із спільними національними символами; суспільний національно-історичний міф.