Об’єкт: влада в інформаційну епоху. Мета: розкриття базових складових трансформацій влади в інформаційну епоху та застосування їх щодо системної розробки концептуальних аспектів моделі політико-владної адаптації в Україні відповідно до умов сучасних викликів. Методи: загальні та спеціальні методи пізнання, зокрема: системний, структурно-функціональний, порівняльний, інституційний, історико-генетичний, критико-діалектичний. Теоретичні і практичні результати, наукова новизна: дисертація є першим комплексним дослідженням базових складових трансформацій влади в інформаційну епоху із застосуванням їх щодо системної розробки концептуальних аспектів моделі політико-владної адаптації в Україні; уперше запропоновано та обґрунтовано модель аналізу політико-владних складових в інформаційну епоху, зміст якої полягає у вирішенні дилеми між технологічними та аксіологічними складовими діяльності людини; доведено, що влада в інформаційну епоху пріоритетно пов’язується зі здатністю створювати нові культурні коди, що згодом використовуються для конструювання нової, часто віртуальної, політичної реальності; доведено, що методологічний інструментарій комунікативного вимірювання влади дозволяє досліджувати трансформації влади в інформаційну епоху через багатофакторний підхід; уточнено, як працюють аксіологічні смисли політичної розваги, карнавалізації політичного простору; розроблено типологічні моделі входження суспільства в інформаційну епоху у політико-владному контексті; визначено методологічні параметри для оцінки стану трансформацій влади; сформульовано авторське розширене визначення політичного інжинірингу; визначено специфіку владних факторів, що сприятимуть політичній адаптації та стабілізації комунікативних складових та добору аксіологічних смислів у напрямку формування спільного соціокультурного поля в українському суспільстві як запоруки успішної відповіді на виклики інформаційної епохи; набули подальшого розвитку: розуміння свободи, як важливого аксіологічного смислу інформаційної епохи; з’ясування специфіки рівнів, форм і смислів ідентичностей в інформаційну епоху, принципів формування соціальних ієрархій, особливостей «цифрового розриву». Практичне значення: одержані результати можуть бути використані у науково-дослідній сфері для подальшої розробки положень, присвячених питанням системного аналізу трансформацій влади в інформаційну епоху, політико-владної адаптації; адресовані керівникам і спеціалістам державних органів влади, політикам, щодо вдосконалення програмних аспектів стимуляції стабілізаційних процесів в українському суспільстві. Сфера використання: у навчально-методичній роботі для викладання навчальних курсів у галузях політичної науки, соціальної філософії, при підготовці підручників, навчальних посібників та іншої навчальної літератури.
