Габорець Ю. Ю. Лікування дисплазій епітелію шийки матки на тлі аденоміозу у жінок фертильного віку.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0409U000670

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.01 - Акушерство та гінекологія

29-01-2009

Спеціалізована вчена рада

Д 26.613.02

Анотація

Дисертація присвячується удосконаленню методів дослідження та лікування хворих з дисплазією епітелію шийки матки поєднаною з аденоміозом на основі комплексного клінічного, цитологічного, гістологічного, бактеріоскопічного, бактеріологічного, молекулярно- біологічного обстежень, ультразвукової характеристики органів малого тазу та визначення функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Представлено результати гістологічного дослідження тканин видаленої матки у 496 хворих прооперованих в об'ємі екстирпації матки з приводу аденоміозу з важкими клінічними проявами, при неефективному консервативному (в тому числі гормональному) лікуванні. При гістологічному дослідженні виявлено патологію шийки матки у 84% випадків на тлі аденоміозу і дисплазію епітелію шийки матки у 11,2% хворих. Результати власних досліджень інтерпретовані в групі дослідження 150 хворих з дисплазією епітелію шийки матки на тлі аденоміозу. Основну групу склали 100 хворих, лікованих за запропонованою методикою; групу порівняння склали50 хворих, лікованих за загальноприйнятою методикою. Контрольну групу складали 20 гінекологічно здорових жінок фертильного віку. При співставленні характерних для дисплазії епітелію шийки матки та аденоміозу кольпоскопічних ознак з даними результатів бактеріоскопічного, мікробіологічного, молекулярно-біологічного (ПЛР), гормонального та ультразвукового обстежень визначено два етіопатогенетичні чинники дисплазії епітелію шийки матки та тлі аденоміозу. До першого - віднесені інфекційні чинники. При переважному впливі інфекційних чинників кольпоскопічно визначались поля, папілярна зона та зона трансформації етеплазованого епітелію. При впливі гіперестрогенемії без визначень інфекційних чинників кольпоскопічно проявлялись лейкоплакія, поля і папілярна зона дисплазії багатошарового плоского епітелію. Лікування хворих з ДЕШМ, обумовленою інфекційними чинниками проводили з цілеспрямованою антибактеріальною, антивірусною та гормонотерапією протягом трьох місяців, після чого при відсутності ефекту проводили фізіохірургічне лікування. Лікування хворих з ДЕШМ на тлі гіперестрогенемії без визначеного впливу інфекційного чинника проводили методом гормонотерапії з послідуючим фізіохірургічним втручанням. Запропонований метод лікування хворих з дисплазією епітелію шийки матки та аденоміозом ефективний в 96,7%; в групі порівняння, де лікування проводилось по загальноприйнятій методиці - ефективність складала 42%(P<0,05) Запропонований метод лікування означено в деклараційному патенті на корисну модель "Спосіб лікування дисплазій епітелію шийки матки у хворих з аденоміозом" Габорець Ю.Ю., Коханевич Є.В.(11) 4960 від 15.02.2005. Бюл.№2).

Файли

Схожі дисертації