Подзігун І. М. Геологічна будова і кореляція стратиграфічних розрізів метаосадових порід Овруцького палеорифту та грабен-синкліналей Ростовського виступу Українського щита.

Встановлено приуроченість систем палеозападин і палеорифтових структур пізнього протерозою до тектоно-магматичних шовних зон зчленування різних за віком структурно-речовинних комплексів кристалічного фундаменту, в яких тектонічні рухи і активний вулканізм проявлялися неодноразово протягом досить тривалого геологічного часу. Цими структурами контролюються і склепіннєво-брилові підняття середнього протерозою, у центрі яких формувалися масиви гранітів рапаківі, а по периферії - компенсаційні прогини, заповнені продуктами руйнування порід вулкано-плутонічної асоціації і вулканогенних споруд, приурочених до шовних зонах. Разом з уламковим матеріалом у прогини надходили і кластогенні алмази, золото, циркон та інші мінерали. Білокоровицька і Вільчанська палеозападини, що входять у систему від'ємних структур Овруцького палеорифту, вперше, охарактеризовані як компенсаційні прогини розтягання, що сформувалися навколо Коростенського склепіннєво-брилового підняття в середньому протерозої. Уламковий матеріал розрізу базального горизонту нижньобілокоровицької підсвіти топільнянської серії розглядається як релікт середньопротерозойського доплитного осадового чохла. Опускання всієї геоструктури УЩ, яке почалося в рифеї, обумовило прояв рифтогенезу, повернення морського режиму на його територію і формування великих палеорифтових структур, грабен-синкліналей та накладених на фундамент западин, прикладом яких є вивчені в процесі виконаних досліджень Овруцька грабен-синкліналь широтного простягання і від'ємні структури РВ. В породах, що виповнюють від'ємні палеоструктури пізнього протерозою, сконцентровані рудопрояви та родовища як кластогенного (алмази, золото, олово та ін.), так і гідротермального типів. Останній обумовлений мобілізацією рудної речовини та її переносом поровими розчинами (мідь, золото, срібло, плавиковий шпат та ін.).