Лисенко О. М. Природа ліризму в українському сонеті ХІХ - початку ХХ ст.

У роботі вивчено природу ліризму в контексті аналізу сонетної творчості поетів ХІХ - початку ХХ століття (Т. Бордуляка, Уляни Кравченко, А. Метлинського, Олени Пчілки, В. Самійленка, Лесі Українки, Ю. Федьковича, І. Франка, М. Шашкевича, О. Шпигоцького та ін.).Проаналізовано сонети Івана Франка, які розглянуто як нові та оригінальні в українській літературі означеного періоду. Для підтвердження цього увиразнено емоційну насиченість та інтенсивність ліричних переживань, ускладнені асоціації, нову інтерпретацію традиційних образів-символів. Означено широке використання традиційного міфологічного матеріалу, яким поет оперував як засобом для самостійної міфотворчості.Досліджено сонетотворчість Уляни Кравченко і доведено її вагомий внесок у розвиток жанру сонета із характерною поетикою того періоду: новітніми є літературна метафорична інтерпретація ключових образів душі, сліз, зорі, сонця, фольклорної символіки природи, поетичного бачення кольору.Проаналізовано передумови зародження й тенденції розвиткуукраїнського сонета і виявлено, що у процесі художньої еволюції української романтичної лірики посилюється її емоційна наснаженість, зумовлена настановою романтиків на вираження сильного почуття неординарної особистості. Здійснено аналіз пафосно-стильової ознаки української лірики - ліризму і виявлено його генетичну присутність у творчості багатьох поетів кінця ХІХ - початку ХХ століття.