Лівшиць Г. Б. Алельний поліморфізм генів INHa, FSHR та FMR1 у пацієнтів з порушенням функції яєчників

Об'єкт - спадкова схильність до порушень природної та індукованої овуляції. Мета - дослідження ролі поліморфних варіантів генів INHа, FSHR та FMR1 у патогенезі передчасного виснаження яєчників та у формуванні індивідуальної відповіді на стимуляцію суперовуляції екзогенним гонадотропіном у циклах екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Методи - виділення та очищення ДНК, полімеразна ланцюгова реакція, рестрикційний аналіз, секвенування, різні види гель-електрофорезу та статистична обробка даних. Результати та новизна - створено банк ДНК, який нараховує 374 зразки лейкоцитарної ДНК пацієнтів з дисфункцією яєчників, та з різною відповіддю на стимуляцію суперовуляції екзогенним гонадотропіном, а також жінок із різних регіонів України, які народили дитину, зачату природнім шляхом, до 35-ти та після 35-ти років. Cеред цих індивідів отримані дані про розповсюдження мононуклеотидної заміни 769G>A (варіант Ala257Thr) в 2-му екзоні гена INHа, мононуклеотидних замін 919A>G (варіант Thr307Ala) та 2039A>G (варіантAsn680Ser) в 10-му екзоні гена FSHR та поліморфізму кількості копій CGG-повторів у гені FMR1 в популяції України. Вперше були вивчені показники індивідуальної відповіді на екзогенний гонадотропін у пацієнтів з різними генотипами. Вперше показано асоціацію гетерозиготної заміни 769G>A (варіант Ala257Thr) в 2-му екзоні гена INHa, гомозиготного генотипу Ala307-Ser680/Ala307-Ser680 10-го екзону гена FSHR та алелів високого ризику (40-47 CGG-повторів) гена FMR1 з патогенезом дисфункції яєчників та зі слабкою відповіддю на екзогенний гонадотропін. Встановлено діагностичну інформативність мононуклеотидної заміни 769G>A (варіант Ala257Thr) в 2-му екзоні гена INHa, мононуклеотидних замін 919A>G (варіант Thr307Ala) та 2039A>G (варіант Asn680Ser) в 10-му екзоні гена FSHR та поліморфізму кількості копій CGG-повторів в гені FMR1 як маркерів для генетичного тестування: а) з метою прогнозу ризику розвитку передчасного виснаження яєчників у молодих жінок; б) для прогнозу індивідуальної відповіді на стимуляцію суперовуляціїекзогенним гонадотропіном у циклах екстракорпорального запліднення у програмах допоміжних репродуктивних технологій.