Об'єкт дослідження – американо-радянські відносини 1945 – 1962 рр. Мета дослідження – виявлення, аналіз та узагальнення ключових тенденцій американо-радянської конфронтації 1945 – 1962 років, що відбувалась під впливом інтенсивного розвитку ракетно-ядерної зброї, в умовах поглиблення міждержавних протиріч, пов’язаних з початком «холодної війни». Методи дослідження – структурно-функціональний, історико-генетичний, хронології та періодизації, порівняльно-історичний, метод аналізу і синтезу. Практичне значення роботи: матеріали дисертації можуть бути використані для проведення наукових досліджень та написання монографій; у навчально-виховному процесі в навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України, а також Міністерства оборони України як посібник для студентів, лекційний матеріал з новітньої історії для викладачів, які вивчають історію міжнародних відносин, зовнішню політику СРСР та США другої половини XX століття. У дисертації на основі аналізу та систематизації широкого кола джерел,більшість з яких вперше вводиться до наукового обігу, досліджується динаміка американо-радянського ракетно-ядерного протистояння в 1945–1962 рр. В роботі аналізуються основні тенденції та особливості впливу ядерної зброї на глобальну політику наддержав в умовах воєнно-політичної конфронтації між США та СРСР. Вивчаються основні напрямки, форми і методи управління та фінансування ракетно-ядерної галузі Радянського Союзу, показана роль державних органів влади та наукових працівників в процесі створення тріади стратегічних ядерних сил. Розкрито механізм реформування радянських збройних сил, на тлі забезпечення армії новітньою ракетно-ядерною зброєю, а також негативні наслідки таких кроків кремлівського керівництва. Простежено процес прийняття рішення щодо розміщення радянських балістичних ракет на Кубі, а також врегулювання Карибської кризи, яка стала апогеєм «холодної війни». У роботі доведено, що тактика «балансування на межі війни», застосування «ядерного шантажу», в рамках методики ракетно-ядерної дипломатії, вочевидь, призводить до «ядерного глухого кута», котрий є єдино можливою альтернативою відкритого широкомасштабного конфлікту з використанням ядерної зброї.
