Об'єкт дослідження: постоваріоектомічний синдром у паці-єнток репродуктивного віку. Мета дослідження: удосконалення методів діагностики об-мінно-ендокринних порушень та розробка патогенетичних лікувально-профілактичних заходів щодо клінічних проявів і ускладнень ПОЕС у жінок репродуктивного віку, які перене-сли двобічну оваріоектомію, а також покращення якості їх-нього життя. Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імуноферментні, мікробіологічні; інструментальні – доплерометрія, урофлоу-метрія, цифрова рентгенівська денситометрія; статистичні. Теоретичні і практичні результати: у результаті проведе-ного дослідження було вдосконалено алгоритм обстеження жінок із ПОЕС, який передбачає комплекс клініко-лабораторних та інструментальних досліджень, направлених на виявлення гормональних, ліпідних, імунологічних, мікро-біологічних, гемореологічних, гемодинамічних, уродинаміч-них і остеопенічних порушень у різні строки після двобічної оваріоектомії та оцінювання ефективності їх фармакологіч-ної корекції. Рекомендовано залучати до схеми обстеження жінок із ПОЕС (особливо в терміни 6 – 12 місяців після опе-рації) визначення концентрації АКТГ, кортизолу та біогенних моноамінів (адреналіну та серотоніну) з метою своєчасної ді-агностики гормонально-медіаторних порушень, які можуть бути причиною вторинної імунологічної недостатності, а при її розвитку – проводити поглиблене імунологічне обстежен-ня. Доведена ефективність застосування тканинно-селективного регулятора естрогенної активності в ролі моно-терапії лише в перший рік ПОЕС, коли втрати кісткової тка-нини відсутні або помірні (від -1,0 до -2,5 SD), при концент-рації загального холестерину менше 6,76 ммоль/л, ХС-ЛПНЩ < 2,6 ммоль/л і Кхс < 3,0. Використання в ролі додат-кової терапії інгібітору ендогенного синтезу холестерину (ГМГ-КоА редуктази інгібітор), ремодулятора кісткової тка-нини (діюча основа препарату – натрієва сіль (4-аміно-1-оксибутиліден)-діфосфонової кислоти – алендронат натрію) та препарату, який регулює обмін кальцію і фосфору (містить карбонат кальцію та холекальциферол), у пацієнток із трива-лістю ПОЕС більше року, а також із денситометричними ознаками зниження мінеральної щільності кісткової тканини (-2,5 SD і менше), схильністю до гіперхолестеринемії з дис-ліпопротеїдемією та надлишком атерогенних субстанцій (ЗХ > 6,76 ммоль/л; ХС-ЛПНЩ > 2,6 ммоль/л; Кхс > 3,0), які на 45,4 % збільшують ефективність корекції дисліпідемії та на 48,8 % ефективність ремінералізації кісткової тканини. Новизна: уперше подана інтегральна хронологічна оцінка стану гормонального статусу, обміну ліпідів, системи гемос-тазу, імунологічної реактивності та мікробіоценозу урогені-тального тракту, кровообігу у внутрішніх клубових артеріях, уродинаміки та мінеральної щільності кісткової тканини у жінок із ПОЕС. Уперше виявлено, що в перші шість місяців після двобічної оваріоектомії відзначається найбільш крити-чна нейроендокринна перебудова функціонування організму, коли поряд із закономірним адаптаційним підвищенням рів-ня гонадотропінів (ФСГ і ЛГ), відбувається значне зниження вмісту АКТГ і пов'язане з ним достовірне підвищення конце-нтрації кортизолу (відносний гіперкортицизм) зі схильністю до переваги біогенних моноамінів – медіаторів стрес-реакції. При цьому в пацієнток із ПОЕС спостерігається пригнічення клітинного компоненту імунних реакцій зі схильністю до ін-тенсифікації аутоімунних процесів, формується патологічний біоценоз сечостатевого тракту, що характеризується еліміна-цією лактофлори, високим рівнем мікробної інфікованості, полімікробністю з переважанням анаеробного компоненту мікрофлори. Визначено посилення коагуляційного потенціа-лу крові з одночасним зниженням активності антитромбіну ІІІ, що обумовлює підвищену загрозу внутрішньосудинного тромбоутворення. Уперше виявлено, що у пацієнток із ПОЕС типовими є порушення уродинаміки, що, в комплексі з про-гресуючими атрофічними процесами в урогенітальному трак-ті на тлі вторинної імунологічної недостатності, створюють сприятливі умови для персистування інфекції і є основою для розвитку гіперрефлекторної і/або стресової інконтинен-ції, яка істотно знижує якість життя жінки. При цьому за перший рік після операції в кожному п'ятому випадку розвивається остеопенія, а швидкість втрати кісткової маси може досягати 10 %. Ступінь упровадження: результати дослідження впрова-джені в роботу Харківської обласної клінічної лікарні, дія-льність жіночих консультацій КУОЗ „Пологовий будинок №1 Дзержинського району” м. Харкова, КУОЗ „Міська полі-клініка №3” м. Харкова, КУОЗ „Міська поліклініка №5” м. Харкова, КУОЗ „Міська поліклініка № 13” м. Харкова, КУОЗ „Міська поліклініка № 18” м. Харкова, КП „Золочівська ЦРЛ” та Дергачівської ЦРЛ Харківської області. Теоретичні положення та практичні рекомендації використовуються в навчальному процесі кафедр акушерства та гінекології Хар-ківського національного медичного університету, Харківсь-кої медичної академії післядипломної освіти при вивченні відповідних розділів акушерства та гінекології. Сфера використання: медицина, акушерство та гінекологія.
