Романова Г. О. Подолання терапевтичної резистентності у хворих на параноїдну шизофренію в процесі лікування методом краніоцеребральної гіпотермії

Обстежено 130 хворих на параноїдну шизофренію з терапевтичною резистентністю (ТР). Було виявлено провідні психопатологічні синдроми. Хворим трьох основних груп (100) було проведено 1-3 сеанси КЦГ. Контрольна група (30) одержувала попередню медикаментозну терапію. Було відокремлено провідні психопатологічні синдроми, характерні для резистентної параноїдної шизофренії, а також види ТР. Була встановлена висока ефективність методу КЦГ для подолання ТР. При подоланні ТР відбулося посилення парасимпатичної спрямованості вегетативних реакцій. В результаті психодіагностичного обстеження з використанням тесту Люшера і опитувальника MMPI встановлена пряма кореляція зміни кольорового вибору та висоти шкал MMPI з динамікою афективної, дереалізаційно-деперсоналізаційної, іпохондричної симптоматики, зменшився сумарний показник тривоги. В результаті нейрофізіологічного обстеження (ЕЕГ) було встановлено прогностичні критерії для призначення кількості сеансів КЦГ, а також три види особливостей ЕЕГ та їх динаміку після подолання ТР. Метод КЦГ може бути рекомендований для подолання ТР у хворих на параноїдну шизофренію в поєднанні з оптимізацією психофармакотерапії. Ключові слова: параноїдна шизофренія, терапевтична резистентність, краніоцеребральна гіпотермія.