Сидоренко Г. Г. Аналіз механізмів формування біоелектричної активності кори головного мозку та гіпокампа щурів за умов довготривалого стресу

На відтвореній моделі стресу виявлені і описані зміни біоелектричної активності кори головного мозку та гіпокампа щурів. Показано, що в умовах експерименту за абсолютними та відносними показниками біоелектричної активності зазначених структур домінуючою була дельта-активність. Встановлено, що як за фізіологічних умов, так і за умов зооконфліктного стресу динаміка потужності усіх досліджуваних ритмів ЕКоГ та ЕГГ мала трифазний характер. До того ж виявлено, що за умов стресової програми на початку та наприкінці дослідження абсолютна потужність біоелектричної активності усіх частотних діапазонів даних структур мозку мала вищі значення за аналогічні показники тварин контрольної групи. Отримані дані про динаміку біоелектричної активності кори головного мозку та гіпокампа на фоні стресу і модулювання синаптичної передачі аміназином, амітриптиліном та карбамазепіном вказують на те, що не зважаючи на механізми дії досліджених препаратів, спостерігалися синхронізуючі впливи, які можуть свідчити про гіпермедіацію, котра забезпечує процеси саморегуляції за умов стресу. Показано, що медикаментозна пряма чи опосередкована активація стрес-лімітуючої системи мозку щурів відбувається за рахунок гіпермедіації, яка призводить до підвищення концентрації медіатору в синаптичній щілині шляхом стимулювання синтетичної активності пресинаптичного нейрону, блокади зворотного захвату медіатора чи блокади його поглинання. Ключові слова: кора головного мозку, гіпокамп, зооконфліктний стрес, біоелектрична активність головного мозку, аміназин, амітриптилін, карбамазепін.