Об'єкт дослідження: артеріальна гіпертензія (АГ) в поєднанні з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДК) у осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих із артеріальною гіпертензією та виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, на підставі застосування фармакологічних препаратів та методів фізіотерапії (озокериту та постійного струму) з урахуванням особливостей перебігу захворювань та дії медикаментозних препаратів. Методи дослідження: клінічні та інструментальні методи дослідження стану серцево-судинної системи і шлунково-кишкового тракту (езофагогастродуоденоскопія, інтрагастральна рН-метрія та її добове моніторування), морфологічний, ультраструктурний, разові фармакологічні проби, статистичний. Теоретичні і практичні результати: у хворих із ВХДК на фоні АГ, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, виявлено особливості клініко-функціонального стану, перебігу захворювань та результатів лікування, що обґрунтовує доцільність оптимізації їхнього лікування. Визначено направленість та механізми гемодинамічного впливу противиразкових та вазоактивних препаратів на стан кислотоутворюючої функції шлунка, що дозволить рекомендувати їх призначення хворим із АГ, поєднаною з ВХДК. Новизна: у дисертації встановлено, що в учасників ліквідації наслідків аварії АГ випереджає за часом ВХДК, перебігає на фоні хронічної недостатності церебрального кровообігу та у 79,0 % осіб - периферичних судин. Зазначена АГ характеризується прогресуючим перебігом із частими вегетативно-судинними пароксизмами, проте з меншою частотою виникнення гострих порушень кровообігу та важкого перебігу хронічної серцевої недостатності. Виявлено, що у 88,4 % учасників ліквідації наслідків аварії ВХДК виникла на фоні АГ через 10 років після аварії, характеризується наявністю атрофічного та ерозивного гастродуоденіту, частих рецидивів астеноневротичних проявів, дистрофічних і деструктивних змін субклітинних структур слизової оболонки шлунка з переважанням катаболічних процесів над синтетичними та порушеннями інтрагастральної мікроциркуляції. Вивчено гемодинамічні механізми впливу противиразкових препаратів, а вазоактивних препаратів - на рівень кислотності шлункового вмісту (за результатами разових проб). Доведено, що в учасників ліквідації наслідків аварії з поєднаною АГ та ВХДК застосування розробленого способу фармакофізіотерапії покращує стан серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту, не викликає ускладнень, зменшує на 37,5 % частоту повторних госпіталізацій за 3 роки спостереження. Ступінь впровадження: результати роботи впроваджено в практичну діяльність терапевтичних відділень Обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення Управління охорони здоров'я Харківської обласної держадміністрації МОЗ України, Харківської обласної клінічної лікарні, науково-виробничого центру "Медико-санітарна частина Харківського національного медичного університету МОЗ України", в навчальний процес кафедри терапії, ревматології та клінічної фармакології, кафедри фізіотерапії та курортології ХМАПО МОЗ України. Сфера використання: медицина, терапія.
