Лизогуб Г. В. Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на атеросклероз: особливості клініки, діагностики та лікування

Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей клініки і лікування пептичної виразки (ПВ) з супутнім атеросклерозом з симптоматикою ішемічної хвороби серця (ІХС). На підставі комплексного обстеження 134 хворих, серед яких 84 - з ПВ шлунка (Ш) та дванадцятипалої кишки (ДПК) з атеросклерозом / ІХС, 30 - з ПВ без ІХС, 20 - з ІХС без ПВ, і 10 практично здорових осіб встановлено наступне. Виявлено, що дуоденальні виразки суттєво спотворюють реакцію серцево-судинної системи на харчове навантаження, а шлункові частіше сприяють розвитку порушень серцевого ритму, найбільш "аритмогенними" є виразки верхньої третини шлунка. Доведено негативний вплив "активної" пептичної виразки на частоту і тривалість епізодів ішемії міокарда у хворих з супутньою ІХС, суттєвіші зміни постпрандіальної реакції гемодинаміки та порушення ритму серця у пацієнтів з поєднаною патологією (ПВ та ІХС). Вперше доведено, що присутність інфекції Helicobacter pylorу у хворих на ПВ та АС / ІХС асоціюється зі збільшенням частоти аритмій та погіршенням ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії, негативно впливає на насосну функцію лівого шлуночка серця як натще, так і після прийому їжі. Встановлено, що інгібітори протонової помпи (ІПП) сприяють нормалізації постпрандіальної реакції гемодинаміки, суттєво зменшують порушення ритму серця у хворих на пептичну виразку та ІХС і частоту виникнення епізодів ішемії міокарда. Встановлено, що додаткове введення в схему противиразкового лікування блокатора Н2-гістамінових рецепторів фамотидину сприяє більш значному зменшенню частоти і тривалості епізодів ішемії міокарда за даними добового моніторування ЕКГ у цієї категорії хворих.