Лялюк-Вітер Г. Д. Екологічна роль природно-заповідних територій на північному мегасхилі Українських Карпат

Об'єкт дослідження: природно-заповідні лісові екосистеми. Мета дослідження: вивчення сучасного стану, структури, дендрорізноманіття та генетичних ресурсів малопоширених деревних видів лісового природно-заповідного фонду, його біоекологічних функцій, розробка заходів із упорядкування, рекреаційно-туристичного освоєння ПЗФ на північному мегасхилі Українських Карпат. Методи дослідження: лісівничо-таксаційні - для закладки пробних площ, вивчення особливостей росту дерев та їх біометричних показників на природно-заповідних територіях і об'єктах; генетико-селекційні - вивчення популяційної мінливості і селекційно-формової структури насаджень малопоширених деревних видів ПЗФ; біоекологічні - для дослідження рекреаційної ємності лісових угруповань; фізіологічні - для встановлення киснепродуктивних, газопоглинальних і фітонцидних функцій лісових видів та їх фітоценозів; математико-статистичні - для обробки й аналізу експериментальних даних. Наукова новизна: уперше в Карпатському регіоні проведено аналіз природних і антропогенних чинників, які впливають на сучасний стан природно-заповідного фонду, досліджено екологічну роль лісових природно-заповідних територій і об'єктів, наведено прогноз їх довговічності і встановлено критерії функціональної відповідності. Встановлено, що деревостани на територіях і об'єктах ПЗФ втрачають своє функціональне призначення внаслідок комплексного впливу кліматичних, біотичних і антропогенних факторів. Похідні ялинники у природно-заповідному фонді відносяться до категорії лабільних дендроценозів і вимагають поступової заміни на мішані корінні деревостани відповідно до типів лісу. Вперше вивчено санітарно-гігієнічні функції заповідних лісових територій: киснепродуктивну та газопоглинальну роль лісового покриву і фітонцидні властивості деревних видів. Досліджено селекційно-формову структуру малопоширених листяних деревних видів з дисперсним і концентрованим локальним поширенням та рекреаційний потенціал лісів Карпатського національного природного парку. Ступінь впровадження: результати досліджень впроваджені при проведенні заходів з оптимізації структури деревостанів, рекреаційного облаштування території в зоні стаціонарної рекреації та проектуванні нових туристичних маршрутів на території Карпатського національного природного парку, а також використовуються при викладанні навчальних дисциплін "Заповідна справа", "Лісознавство", "Лісівництво" для студентів спеціальності "Лісове господарство" Інституту природничих наук Прикарпатського національного універсистету імені Василя Стефаника. Галузь використання: лісознавство і лісівництво.