Пілюгін А. В. Стереоморфологічні особливості протокової системи піднебінних, губних і сльозових залоз людини та їх кровоносного мікроциркуляторного русла.

Об'єкт дослідження: закономірності стереоморфології екзокринних залоз. Мета дослідження - встановити закономірності й специфічні риси просторової організації системи екскреторних проток і їх синтопії з ємкісними ланками гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) малих слинних і сльозових залоз людини. Методи дослідження: морфологічні (просторові реконструкції), макро- і мікроскопічні, гістологічні, імуногістохімічні, морфометричні методи дослідження з відповідним математичним аналізом. Теоретичне і практичне значення отриманих результатів: основні положення роботи розширюють та доповнюють існуючі уявлення з морфології малих слинних і сльозових залоз. Результати дослідження поглиблюють знання про структуру й функцію цих залоз, їхнє МЦР й можуть бути використані для інтерпретації змін у них при патологічних процесах. Сформульовані висновки сприяють установленню загальнобіологічних закономірностей структурної організації екзокринних залоз та їх особливостей. Наукова новизна отриманих результатів: уперше за допомогою адекватних морфологічних методів проведено порівняльне вивчення тривимірної організації системи вивідних проток найбільш чисельних (піднебінних і губних) малих слинних залоз і сльозової залози людини. Отримано нові дані про закономірності та особливості їх будови, досліджено динаміку морфометричних параметрів екскреторних проток і їх мікроанато-мічні взаємовідношення з венозними судинами ГМЦР. Уперше за допомогою стереологічних методів встановлено, що інтегруючим компонентом для тубуло-альвеолярних епітеліальних утворень субчасточкової одиниці сльозової залози є одне з аксіальних розгалужень внутрішньочасточкової протоки та відповідна йому венозна ланка МЦР. Також уперше за допомогою стереологічних методів дослідження на тривимірних пластичних реконструкціях наочно показано вивідні протоки та їхній тісний топографічний зв’язок із венозними мікросудинами. Уперше висловлено припущення про те, що виявлені в системах вивідних проток досліджуваних та порівнюваних залоз ампулоподібні розширення й сильно виражені звуження, спіралеподібні вигини, різкі зміни напряму разом із міо-епітеліальними клітинами в стінках проток можуть бути морфологічними чинниками, що впливають на просування секрету по протоках. Ступінь впровадження: отримані результати впроваджені в навчальний процес на кафедрах анатомії людини, гістології із цитологією, оперативної хірургії й топографічної анатомії ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», кафедрах анатомії Дніпропетровської державної медичної академії, Харківського національного і Луганського державного медичних університетів, а також можуть бути використані при виданні навчальних посібників з анатомії і гістології.