Жосонар М. В. Оптимізація технології отримання подвоєних гаплоїдів генотипів м'якої пшениці, що різняться за генами фотоперіодичної чутливості (Ppd) та тривалості яровизації (Vrd)

Дисертація присвячена вивченню ефективності етапів гаплопродукційного процесу в культурі пиляків м'якої пшениці. В експеримент включено зразки, що різняться за генами росту й розвитку (Ppd і Vrd). Досліджено морфогенетичні реакції, у 35 генотипів - сортів, гібридів та ліній в умовах in vitro, що дозволило виділити генотипичні розходження за якісними і кількісними параметрами етапів гаплопродукції зразків, які відрізняються чутливістю до фотоперіоду та тривалістю яровизації. Визначено взаємозв'язок генетичних систем донорів Ppd і Vrd та структурних ознак рослин з умовами культивування пиляків, що збільшило ефективність гаплопродукційного процесу за виходом фертильних подвоєних гаплоїдів. Показано, що частота формування новоутворень і регенерації рослин більше у генотипів із нетривалою яровизацією. Найбільшу кількість новоутворень отримано у ізогенної лінії Еритроспермум 604 з тривалістю яровизації 30 діб (Vrd2). За рівнем сформованих новоутворень та виходом з них зелених рослин виділено лінію сорту Mercia із заміщенням 2D хромосоми від сорту Ciano. Розробка біотехнологічних параметрів одержання гомозиготних регенерантів з гаплоїдів у культурі пиляків дозволило створити унікальний лінійний матеріал м'якої пшениці й виділити чотири генетичних джерела з високою гаплопродукційною здатністю.