Купріянова В. С. Механізм підтримки розвитку авіаційної промисловості у державних цільових програмах

Об'єкт дослідження: процес державної підтримки авіаційної промисловості у державних цільових програ-мах. Мета дослідження: узагальнення та розвиток теоретико-методичних підходів, а також розроблення прак-тичних рекомендацій щодо удосконалення механізму підтримки розвитку авіаційної промисловості у держав-них цільових програмах. Методи дослідження: системний підхід; метод аналізу ієрархії; логічного; аналізу та синтезу; системного, структурного та порівняльного аналізу; програмно-цільовий; таксономічного; графічний метод. Теоретичні та практичні результати. Набули подальшого розвитку: методичний підхід щодо удоскона-лення механізму підтримки розвитку авіаційної промисловості, побудований шляхом сполучення засад чинно-го законодавства в сфері цільового програмування та методу аналізу ієрархії, який, на відміну від наявних, дозволяє здійснювати обґрунтований вибір напрямів та форм державної підтримки авіаційного комплексу; методичний підхід до формування механізму державної підтримки розвитку авіаційної промисловості шляхом використання методів фінансового менеджменту, що надають змогу дотримати інтереси учасників авіаційного комплексу та, на відміну від чинної державної цільової програми. не вимагають прямого державного фінансу-вання; методичне забезпечення оцінки конкурентоспроможності повітряних суден на підґрунті концепції мар-кетингу, що, на відміну від наявних, ураховує інтереси споживачів, експлуатантів та суб'єктів інфраструктури і надає змогу розглядати авіаційну промисловість як єдиний комплекс; удосконалено: визначення поняття конкурентоспроможності цивільної авіаційної техніки, що враховує вимоги споживачів, експлуатантів й суб'єктів інфраструктури та дає змогу обґрунтувати складові механізму державної підтримки розвитку авіаційної промисловості; теоретико-методичне забезпечення організаційних змін у структурній побудові авіаційного комплексу, що на відміну від реального, передбачає наявність організаційної структури, яка здатна трансформуватися від концерну до холдингової компанії або консорціуму та надає змогу групувати учасників за функціональною ознакою. Наукові результати дисертаційної роботи використані під час підготовки "Стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2015 року", (довідка № 338/5 від 04.11.2008). Запропоновані в дисертації висновки й рекомендації, що мають прикладний характер, упроваджені в діяльність Головного управління зовнішньоекономічних зв'язків та європейської інтеграції Харківської державної обласної адміністрації (довідка №01-16/419 від 14.05.2009) і Головного управління промисловості, транспорту та зв'язку Харківської державної обласної адміністрації (довідка №02-01-04/348 від 22.02.2010).