Знаменська М. А. Клініко-імунологічні особливості поверхневих герпетичних кератитів (діагностика та лікування)

Дисертація присвячена проблемі дослідження типів вірусу герпесу, здатних викликати герпетичні кератити, порушень місцевого імунітету ока таких хворих та корекції цих порушень шляхом додаткового призначення специфічного протигерпетичного імуноглобуліну Герпімун 6. У виникненні герпетичного кератиту суттєву роль відіграє вірус герпесу 6 типу (HHV-6). За даними полімеразної ланцюгової реакції, у переважної більшості (79,4%) із 134 хворих на поверхневий герпетичний кератит в слізній рідині виявлено вірус герпесу 6 типу, у 19,0% хворих - ВПГ 1 типу, у 1,6% - ВПГ 2 типу. Виявлений суттєвий імуноглобуліновий дисбаланс у слізному секреті хворих на ГК, обумовлений HHV-6. Оцінка стану місцевого імунітету ока шляхом визначення рівнів IgG, IgA, IgM, sIgA, обчислення співвідношень ІgG:IgA і sIgA:IgA у секреті сльози хворих та порівняння їх з референтними значеннями має діагностичне і прогностичне значення, оскільки дозволяє оцінити активність запального процесу і встановити наявність імуноглобулінового дисбалансу, який потребує імунотерапевтичної корекції. Про активність запального процесу на слизовій ока свідчить також порушення концентрації цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-8 та ФНП). Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів при герпетичному кератиті, обумовленому HHV-6, із застосуванням специфічного протигерпетичного імуноглобуліну Герпімун 6 дозволяє зменшити тривалість лікування таких пацієнтів (в середньому - на 4-5 діб), знизити частоту рецидивів на 36% та нормалізувати показники місцевого імунітету ока.