Об'єкт дослідження: морфофункціональні перетворення в тканинах щитоподібної залози в умовах модельованого мікроелементозу в різні вікові періоди. Мета дослідження: вивчення в експерименті на білих лабораторних щурах різного віку морфофункціональних особливостей щитоподібної залози в умовах мікроелементозу та їх корекції препаратом «Глутаргін®». Методи дослідження: органометрія, гістологічні та гістохімічні методики дослідження тканин, морфометрія, атомно-абсорбційна спектрофотометрія, електронна мікроскопія, математичні методи. Теоретичне і практичне значення отриманих результатів: вперше на експериментальному матеріалі проведене комплексне дослідження морфофункціональних змін ЩЗ щурів різного віку (статевозрілих і статевонезрілих) в умовах впливу мікроелементозу. Досліджено можливості використання глутаргіну як коректора структурних змін, які виникають в умовах мікроелементозу; показані нові можливі механізми впливу глутаргіну на ЩЗ. Вперше досліджена участь тиску колоїдної речовини фолікула у морфогенезі і формуванні архітектоніки часточок ЩЗ. Вивчено диференціювання паренхіми ЩЗ в умовах впливу модельованого мікроелементозу. Запропоновано використовувати десквамацію фолікулярного епітелію як маркер індукованого оксидативного стресу. Встановлено, що під впливом мікроелементозу у тканині ЩЗ відбуваються порушення її морфологічного гомеостазу, зміни на всіх рівнях її структурної організації (органному, тканинному, клітинному). Проведений аналіз основних тенденцій змін морфофункціонального гомеостазу ЩЗ за умов впливу мікроелементозу та виявлені вікові особливості вказаних змін. Отримані дані дозволяють визначити механізми регуляції морфогенезу ЩЗ в різні вікові періоди за умов впливу мікроелементозів, прогнозувати морфологічні зміни в ЩЗ. Досліджено мікроелементний склад ЩЗ за умов норми і патології, зміни функціонально-механічного стану фолікулів, диференціації паренхіми залози. Виділено періоди морфофункціональної активності щитоподібної залози в умовах модельованого мікроелементозу. Результати дослідження можуть бути використані в ендокринології, токсикології, педіатрії, нормальній та патологічній анатомії і фізіології. Отримані дані можуть бути основою для пошуку шляхів корекції структурних змін ЩЗ, нових способів профілактики негативних екологічних впливів, а також для пошуку нових тиреостатичних лікарських засобів. Ступінь впровадження: одержані результати дослідження впроваджені у навчальний процес та наукову роботу на кафедрі анатомії людини Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, кафедрі анатомії людини Вінницького національного медичного університету, кафедрі анатомії людини та гістології медичного факультету Ужгородського національного університету, кафедрі анатомії людини Буковинського державного медичного університету, кафедрі анатомії людини Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського, кафедрі анатомії людини Харківського державного медичного університету, медичного факультету Ужгородського національного університету, кафедрі прикладної екології Сумського державного університету.
