Сун М. . Російська драматургія на сцені китайського театру в контексті національних традицій: культурологічний аналіз

У дисертації проаналізовано проблеми діалогу сучасного суспільства, ролі театру, як фактора міжкультурної комунікації (розглянуть моделі комунікації Р. Якобсона, М. Євреїнова, Ю. Лотмана.). Визначається специфіка театральної ігрової дії як семіотичного ансамблю, заснованого на системі різнорідних засобів художньої виразності. Визначено складність комунікативних процесів в області театрального мистецтва. Розкриваються особливості розвитку китайського театру, що пройшов шлях від "театру вистави" до "театру переживання". Зроблено висновок про синкретичний і комплексний характер китайського театру. Проналізовано спектаклі російських і радянських драматургів, що було поставлено на китайських підмостках у період кінця ХХ - початку XXІ ст. Обґрунтовано зближення традиційних форм китайського театру з європейськими канонами, що привело до народження нових тенденцій. Зроблено висновок про те, що розвиток театру "розмовної драми" привів до створення нового театру, орієнтованого на принципи реалістичного мистецтва.