Шадура Н. І. Мілдью винограду й удосконалення захисних заходів в умовах Південного Степу України.

В умовах Причорноморської низовини Південного Степу України в 2000-2008 рр. визначені екологічні особливості розвитку патогену; встановлені інтенсивність поширення й рівень шкідливості мілдью на різних сортах винограду; обґрунтована раціональна системи захисту винограду проти мілдью для різних за польовою стійкістю сортами. За даними багаторічного моніторингу розроблені моделі короткострокового й довгострокового прогнозування поширення і розвитку мілдью для промислових виноградних насаджень Причорноморської низовини Південного Степу України. Багаторічними дослідженнями доведено, що зниження інтенсивності розвитку захворювання в 17 разів на листках і в 23 рази на гронах дозволяють скоротити прямі втрати врожаю на 37% і більше. Загибель вічок зменшується на 84%, кількість розвинених пагонів збільшується на 18, плодоносних на - 14%, кількість грон, що сформувалися - на 27%. Вміст цукрів у соку ягід зростає більше ніж на 20%. Уперше проведена диференціація районованих сортів винограду за ступенем польової стійкості до мілдью і вивчена залежність між польовою стійкістю до мілдью й біохімічним складом лози, листків і ягід. Отримані нами дані з біохімічного складу органів виноградної рослини в різні фази його розвитку можуть бути використані в експрес-діагностиці під час визначення стійкості сорту до мілдью в конкретних зонах його інтродукції. Науково обґрунтовано й експериментально доведено, що при скороченні числа спеціальних обробок проти мілдью на сортах з різною стійкістю з 6 до 2-4 ефективність захисних заходів залишається високою і становить від 79 до 99%. Для проведення обробок у захисті проти мілдью вперше рекомендований фунгіцид Піларстін, 50% к.с. (ефективність 94,4-95,7%), а також показана можливість використання Коллісу, 30% к.с. і Електису, 75% в.г. Дано економічну оцінку вдосконаленої системи захисту винограду проти мілдью. Основні результати роботи пройшли виробничу перевірку.