Герасимчук Н. М. Функціональний стан ендотелію та оксидативний стрес в динаміці комбінованої антигіпертензивної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу з надмірною масою тіла та ожирінням.

1. Дисертацію присвячено вивченню та удосконаленню схем комбінованої антигіпертензивної терапії на підставі вивчення антиоксидантних властивостей препаратів та їх впливу на ендотеліальну дисфункцію у хворих на ГХ з надмірною масою тіла та ожирінням. Лікування ГХ у хворих з надмірною масою тіла та ожирінням комбінаціями АРА II (кандесартану) з АК (лацидипіном) та БАБ (бісопрололу) з Д (індапамідом) мали перевагу в порівнянні з лікуванням хворих комбінацією і-АПФ (фозіноприлу) і Д (гідрохлортіазиду) щодо поліпшення функціонального стану ендотелію, на підставі достовірного збільшення рівня нітритів та нітратів й зниження рівня S-нітрозотіолу, на протязі всього часу лікування, так і ефективності антиоксидантного впливу шляхом підвищення активності СОД на протязі всього часу лікування та каталази на протязі 2-х місяців лікування.Встановлено, що на тлі лікуванням хворих на ГХ з різним рівнем підвищення маси тіла комбінація лацидипіну з кандесартаном мала перевагу в порівнянні з комбінаціями бісопрололу з індапамідом та фозіноприлу з гідрохлортіазидом стосовно корекції порушень вазоактивного пулу оксиду азоту на підставі підвищення активності е-NOS, протягом всього часу лікування, так і ефективності антиоксидантного впливу шляхом зниження рівня 8-ізопростану, через 2 місяця лікування. Щодо поліпшення функціонального стану ендотелію, на підставі зниження активності і-NOS комбінації лацидипін з кандесартаном та фозіноприл з гідрохлортіазидом мали практично однаковий відсоток зниження, який за період лікування у стаціонарі уступав комбінації бісопрололу з індапамідом та перевищував останню комбінацію протягом двох місяців лікування.