Рубан Е. В. Токсикологічні характеристики і гігієничні умови праці в виробництві метолокомплексних азобарвників (ріазоланів)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0410U003861

Здобувач

Спеціальність

  • 14.02.01 - Гігієна

10-06-2010

Спеціалізована вчена рада

Д 26.554.01

Державна установа "Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної медичної академії наук України"

Анотація

Робота присвячена дослідженню металокомплексних азобарвників (ріазоланів), їх токсикологічних характеристик, а також науковому обґрунтуванню системи заходів щодо поліпшення умов праці і профілактики професійної патології серед робітників цього виробництва. Встановлено, що всі вивчені барвники мають якісно однотипний вплив на організм і за критеріями гострої токсичності відносяться до 3-4 класу (помірно і малонебезпечних речовин). Для всіх барвників притаманна слабко виражена дія на шкіру і слизові оболонки очей, не виявлено шкірно-резорбтивної дії (окрім ріазолану бордо). Ембріо- і гонадотоксична, мутагенна, алергійна дія не характерні. При інгаляційній дії на експериментальних тварин встановлено, що ріазолани проявляють загальнотоксичну дію, з переважним впливом на функціональний стан нервової системи, органів кровотворення, печінки, нирок. При обґрунтуванні ГДК у повітрі робочої зони і в атмосферному повітрі населених місць рекомендується введення до величин Limсh коефіцієнту запасу 10. Встановлено, що працівники основної професії даного виробництва (апаратники), піддаються дії хімічних чинників протягом 81,0 - 89,6% робочого часу. Основними шкідливими професійними чинниками є хімічні (перевищення ГДК у повітрі робочої зони від 1,5 до 3,2 разів). Визначено, що виробництво металокомплексних азобарвників (ріазоланів) відноситься до канцерогенонебезпечних, за рахунок забруднення повітря робочої зони і дії на працівників канцерогенних хімічних сполук - хрому (VI), формальдегіду. Епідеміологічним дослідженням не виявлено випадків виникнення злоякісних новоутворень в органах-мішенях, характерних для сполук хрому (VI), формальдегіду, а також для ароматичних азосполук (шкіра, сечовий міхур, органи кровотворення). Встанолено, що відносні ризики захворювання на рак бронхів і легенів, серед експонованих працівників не були підвищеними (RR=0,84; CI 95 % 0,21-3,35, p>0,05). Інтегральна величина ризику виробництва для здоров'я працівників, за методикою МОП відноситися до "помірного ступеня ризику" (R-ІІІ), що обумовлює необхідність розробки і здійснення планових додаткових заходів, спрямованих на поліпшення умов і безпеки праці працівників. Запропоновано комплекс заходів санітарно-гігієнічного характеру, що спрямовані на оздоровлення умов праці і запобігання професійної патології у виробництві ріазоланів.

Файли

Схожі дисертації

0524U000130

Чорна Валентина Володимирівна

Гігієнічне оцінювання закладів охорони здоров’я для надання психологічної і психіатричної допомоги населенню в довоєнний період та в умовах воєнного стану

0521U101962

Зазуляк Тетяна Степанівна

Вдосконалення і гармонізація з європейським законодавством системи гігієнічної регламентації вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони на прикладі фармацевтичного виробництва

0521U101966

Андрущенко Тетяна Анатоліївна

Генетичні маркери, що визначають ефективність репарації ДНК при дії професійних факторів

0421U000101

Ковальчук Марія Петрівна

Наукове обґрунтування заходів профілактики негативного впливу атмосферного повітря на захворюваність бронхіальною астмою дітей м. Києва

0421U000092

Чайка Анна Володимирівна

Гігієнічна оцінка умов розміщення та експлуатації закладів охорони здоров'я, вбудованих в житлові будинки