Бондарчук О. Д. Діагностичні підходи у вибору методу лікування хворих на хронічний тонзиліт при хронічних захворюваннях суглобів і нирок.

Для визначення тактики лікування проведено клініко-лабораторні та імунологічні обстеження хворих на хронічний тонзиліт у поєднанні його з хронічним гломерулонефритом (ХГ) і ревматичним артритом (РА).Загальноклінічні лабораторні методи включали визначення ШОЕ, лейкоцитарної формули, С-реактивного білка, аналізів сечі на вміст білка й формених елементів крові. Імунологічне тестування складалося з визначення факторів системного імунітету: ревматоїдного фактора (Orgentic, Німеччина), лактоферрина (Вектор-Бест, Росія), антистрептолізина-О - (Рафтоцит, Росія), антитіл до ДНК (Ana-screen,Orgentic), до базальної мембрани клубочків нирок (Orgentic) імуноглобуліну М, Т-лимфоцитів, К-кілерів, антитіл до лімфоцитів мигдаликів, ЦІК і активність фагоцитозу, цитокинів -интерлейкіна-1,10,8, гамма-інтерферону (Цитокін, Росія). Локальний імунітет оцінювали за вмісту імуноглобулінів (включаючи секреторний IgА) і лактоферина. Біохімічні методи складалися з визначення загального білка в сироватці крові хворих і здорових донорів, кретиніну (Е.А.Кост, 1968). Аналіз результатів проводився до та після проведення ТФАМ.