Лупітько О. І. Формування продуктивності сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах північної частини Степу України

Об’єкт дослідження – особливості формування зернової продуктивності сої залежно від способів основного обробітку ґрунту та рівня мінерального живлення. Мета – розробка нових та удосконалення існуючих агротехнічних прийомів вирощування сої, встановлення залежності зернової продуктивності від способів основного обробітку ґрунту та різних доз мінеральних добрив. Методи – польові; лабораторні; розрахунковий; статистичний. Результати: Рекомендовано оптимальну дозу мінеральних добрив N30P30K30 під основний обробіток ґрунту – чизелювання, на глибину 25-27 см., що забезпечує збільшення врожайності сої порівняно з оранкою на глибину 25-27 см на 0,26-0,27 т/га. Результати досліджень перевірені у виробничих умовах Ерастівської дослідної станції і впроваджені в господарствах Дніпропетровської області на площі 400 га. Економічний ефект при впровадженні склав 510 грн./га. Новизна – вперше в умовах північної частини Степу України досліджено комплексний вплив мінеральних добрив та способів основного обробітку ґрунту на зернову продуктивність сої та якість її зерна, визначена економічна ефективність та обгрунтована доцільність застосування мінеральних добрив в поєднанні з різними способами обробітку ґрунту. Галузь – сільське господарство.