Маен Х. . Побудова мережі цифрового супутникового телевізійного мовлення у країнах з обмеженим частотно-орбітальним ресурсом

Об'єктом досліджень – процес планування побудови радіомереж супутникового мовлення для телебачення високої чіткості з урахуванням вимог сумісності з іншими радіослужбами. Предмет дослідження – побудова адаптивної мережі супутникового мовлення телебачення високій чіткості з ефективним використанням частотно-орбітального ресурсу. Методи дослідження. В роботі використано методи системного аналізу, методи теорії поширення радіохвиль, методи оп-тимального планування, методи математичної інтерпретації результатів наукових експериментів. Наукова новизна отриманих результатів - вперше надано оцінку вимог до частотно-орбітального ресурсу для реалізації систем телебачення ви-сокої чіткості для країн з проблемами побудови систем наземного ефірного і кабельного способів доставки сигналів програм телебачення високої чіткості. Вперше проведено аналіз особливостей стандартів супутникового мовлення другого покоління з точки зору передавання програм ТБВЧ. Розвинуто модель опису систем телебачення високої чіткості. Розвинуто модель визначення рівня сигналу на вході приймача земної станції радіомовленнєвої супутникової служби для реалізації телевізійного мовлення високої чіткості. Удосконалено метод ефективного використання частотно-орбітального ресурсу, заснований на адаптивному управлінні параметрами передавання сигналів ТБВЧ в супутниковому середовищі. Практичне значення отриманих результатів: Розроблений підхід до планування супутникового телевізійного мовлення високої чіткості може бути використано як для самої мовленнєвої служби, так і для інших радіослужб. Рекомендації щодо впровадження супутникової служби мовлення телебачення високій чіткості, у тому числі інтерактивного, розширюють можливості інформаційного обміну в регіональному і національному масштабі та сприяють впровадженню технологій інформаційного суспільства. Результати аналізу методів підвищення спектральної ефективності може бути покладено в основу кількісної інтерпретації можливих варіантів впровадження цифрового супутникового телевізійного мовлення високої чіткості в національне інформаційне середовище. Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчальному процесі в Одеській національній академії зв'язку ім. О.С. Попова і в діючому на її базі Центрі майстерності Міжнародного союзу електрозв'язку.