Скок Н. С. Суб'єктивний час як чинник соціальної поведінки індивіда в умовах суспільних трансформацій

Об'єкт дослідження - процес суб'єктивізації соціального часу. Метою роботи є визначення суб'єктивного часу як чинника соціальної поведінки індивіда в умовах трансформацій сучасного суспільства. Методологічною основою роботи є системний підхід як загальнотеоретична парадигма дослідження, положення концепції соціально-адекватного управління з вивченням можливостей визначення загальних теоретичних засад для дослідження соціальної поведінки. Практична цінність результатів дослідження полягає у розробці моделі вивчення суб'єктивного часу за у мов суспільних трансформацій яку можна використовувати у подальших теоретичних і емпіричних дослідженнях тенденцій та закономірностей розвитку соціального життя, соціальної поведінки, зсувів у соціальних настроях, процесів трансформацій, пояснень соціальних явищ і процесів на різних рівнях соціальної організації суспільства. Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному: вперше концептуалізовано соціологічну інтерпретацію поняття "суб'єктивний час"; запропоновано авторську типологію суб'єктивного часу, що дозволяє аналізувати соціальну поведінку на основі його диференціації. Удосконалено процедуру дослідження суб'єктивного часу на засадах розвитку концепції суб'єктивного часу; концепцію вільного вибору на основі побудування теоретичної моделі структурування та інтерпретування майбутнього часу індивіда за умов суспільних трансформацій. Дістало подальшого розвитку інтерпретація соціальної поведінки з урахуванням розгляду впливу на неї суб'єктивного часу індивіда як складової соціального часу, що дозволяє виокремлювати різні типи сприйняття суб'єктивного часу як детермінанти формування відповідних типів соціальної поведінки.