Пахомова А. О. Вплив кверцетину на вроджені та набуті поведінкові реакції алкоголізованих щурів

Дисертація присвячена вивченню фізіологічної ролї кверцетину в організації вродженої та набутої поведінки інтактних та алкоголізованих щурів, а також оцінці його впливу на перекисне окислення ліпідів в тканинах печінки та мозку тварин з відповідною алкогольною інтоксикацією. Вперше досліджено вплив антиоксиданту кверцетину на вроджені та набуті поведінкові реакції щурів з різними моделями алкогольної інтоксикації. Встановлено, що гостра та хронічна алкоголізація справляє істотний вплив на діяльність організму, що проявляється як в порушенні пристосувальних поведінкових реакцій, так і в зміні діяльності антиоксидантних систем організму. Двотижневе застосування кверцетину вперше розглядається як оптимальний потенційний засіб зменшення наслідків гострої та хронічної алкогольної інтоксикації. Також показана залежність нормалізуючого впливу кверцетину від схеми та тривалості його прийому, а також типу та тривалості алкоголізації. Зокрема отримані дані про нормалізуючий вплив недовготривалого введення кверцетину на вроджену та набуту поведінкову активність алкоголізованих щурів та на рівень перекисного окислення ліпідів в їх тканинах мозку та печінки. Проте слід зазначити, що за умов окремого довготривалого введення кверцетину його вплив на вроджені та набуті поведінкові реакції, а також рівень перекисного окислення ліпідів у тканинах був подібний до дії 30-денної хронічної алкоголізації. Також треба зважати на те, що за умов комбінованого недовготривалого застосування кверцетину та етанолу показники поведінкової активності та рівня ліпопереоксидації здатні нормалізуватись. Ключові слова: кверцетин, вроджені та набуті поведінкові реакції, гостра та хронічна алкогольна інтоксикація, перекисне окиснення ліпідів.