Присяжнюк Н. М. Особливості морфології печінки хрящових та кісткових риб

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0411U000942

Здобувач

Спеціальність

  • 16.00.02 - Патологія, онкологія і морфологія тварин

01-04-2011

Спеціалізована вчена рада

Д 26.004.03

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Дисертаційна робота присвячена дослідженню морфології печінки хрящових та кісткових риб родин колючі акули, осетрові, веслоносі, лососеві, щукові, коропові, сомові, окуневі. Встановлені топографоанатомічні особливості печінки окремих представників родин кісткових риб; з'ясовані особливості мікроскопічної будови печінки окремих представників родин кісткових та хрящових риб; проведені гістометричні та цито-каріометричні дослідження печінки окремих представників родин кісткових та хрящових риб. Доведено, що печінка у різних видів кісткових риб істотно різнилася за топографоанатомічними та органолептичними показниками. Визначено, що серед досліджених видів риб, у представників родин сомових та коропових відмічали найбільші показники маси, об'єму, щільності та індексу печінки, а найменші значення цих показників реєстрували у представників родини окуневих. Досліджено, що належність риб до певної таксономічної групи не впливає на анатомічне розмежування печінки та підшлункової залози. Встановлено, що у представників родин: колючі акули, веслоносі, лососеві, щукові, сомові ці залози відокремлені. А для більшості представників родин коропових та окуневих характерна наявність гепатопанкреасу. За локалізацією панкреатоцитів у гепатопанкреатичних риб можна виділити два структурні типи органа: 1 - з розташуванням клітин підшлункової залози в різних ділянках печінкових часточок (білий амур, строкатий товстолобик, судак, йорж), 2 - з локалізацією панкреатоцитів лише навколо центральних вен (короп). Визначено, що у хрящових та кісткових риб розмежування часточок печінки сполучною тканиною має певні відмінності: у представників родин колючі акули, веслоносі, лососеві, щукові, коропові, сомові сполучнотканинна строма слаборозвинена, а у представників родини окуневих вона розвинута добре. З'ясовано, що діаметр центральних вен у таксономічних групах риб зменшувався в напрямі: хрящові риби - хрящові ганоїди - костисті риби. Визначені відмінності за показниками цито- каріометрії між окремими представниками хрящових та кісткових риб.

Файли

Схожі дисертації